Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи

Історія економіки та економічної думки

o Використовували принцип історизму як пріоритетний в економічній науці. Цей принцип передбачає дослідження економічних явищ у генезисі та розвитку, в просторово-часовому вимірі, еволюції господарської діяльності на різних ступенях розвитку суспільства, особливостей економічного розвитку в різні часи у різних народів. Основним критерієм аналізу, на відміну від класового підходу класиків, був господарський розвиток (некласово-формаційний історизм).

o Враховуючи вплив на економічний розвиток соціально-політичних і духовних чинників, зокрема людського фактора. Вихідною позицією було положення, що економічні закони не мають універсального характеру, результативність економічного розвитку залежить також від факторів позаекономічного середовища ("національного духу"). Увага зосереджувалася на характеристиках кожної національної економіки, абсолютизувались її особливості.

o Негативно ставилися до ортодоксальних положень класичної політичної економії, заперечували існування вічних законів функціонування економіки, єдиної для всіх країн економічної теорії. Стверджували, що теорія має пояснювати реальну економічну систему. Проголошували антиіндивідуалізм, оскільки суб'єктом економічних відносин є не індивід, а конкретна нація з притаманними їй особливостями. Визнавали першість національних інтересів і дослідження національного господарства.

o Заперечували продуктивність абстрактно-логічного та каузального методів в економічній теорії, оскільки отримані висновки відносні, можуть бути заперечені новими фактами економічного життя. Наголошували на необхідності використання емпіричного (на основі фактів), статистичного та порівняльного методів аналізу. Закликали перейти від "абстрактної науки" до "емпіричної політекономії", "фотографування" економічних явищ. Обґрунтовували необхідність використання функціонального методу дослідження, коли у процесі господарської еволюції економічні та позаекономічні чинники розглядаються у взаємозв'язку та взаємозалежності.

o Визнавали прикладний характер економічних досліджень. У Німеччині економіка викладалася у рамках камералістики - сукупності суспільних наук з теорії та практики державного управління, яка розглядала розвиток суспільства як позитивну практику, розробляла рекомендації щодо регулювання господарської діяльності. Німецькі економісти зазначали, що економічна теорія має дотримуватися нормативізму, змістом якого є утвердження політичної економії як науки моральної, а не людського егоїзму.

o Вважали, що економічні питання є також питаннями політичними, тому поняття "політична економія" чи "національна економія" в Німеччині зберігало істинний зміст, який в англосаксонських країнах було втрачено.

o Захищали принципи ринкового господарювання. Одночасно відстоювали необхідність науково обґрунтованої державної політики в досягненні загальнонаціональної мети та соціальної злагоди.

У вченні представників німецької історичної школи економічна теорія перетворилася на історію народного господарства, яка досліджує господарську діяльність народів і країн в історичному розвитку.

Система національної політичної економії Фрідріха Ліста (1789-1846)

Основні теоретико-методологічні ідеї історичної школи були сформовані у праці Ф. Ліста "Національна система політичної економії: міжнародна торгівля, торговельна політика і німецький митний союз"(1841). Вона складається із чотирьох книг: "Історія" досліджує історію економіки різних країн з урахуванням проблем реалізації національних інтересів; "Теорія" висвітлює основні ідеї національної системи політичної економії; "Система" присвячена історії економічної думки та практичному аналізу ідей класичної школи; "Політика" є викладом історії торговельної політики європейських держав та рекомендацій щодо економічної політики Німеччини. Основний зміст праці - критика ортодоксальної сміто-рікардіанської теорії, обґрунтування ідеї національного об'єднання Німеччини та пошук шляхів перетворення її на індустріально розвинену країну, захист "надзвичайних інтересів" Німеччини та інших континентальних держав з метою подолання економічного панування Великої Британії.

Методологічною основою теоретичної системи Ф. Ліста є історичний метод дослідження, або "навчання історії": історичні порівняння, достовірність, врахування ролі та значення позаекономічних факторів та соціальних інституцій, найголовнішою серед яких є держава. Вчений критикував класичну політичну економію за космополітизм та універсалізм (існування єдиних для всіх країн економічних законів без урахування національних особливостей та інтересів), "мертвий матеріалізм", або винятковий інтерес до матеріальних факторів створення багатства, " дезорганізуючий індивідуалізм" (використання поняття "економічна людина" без урахування суспільних зв'язків). Заперечував дослідження економіки як сфери взаємодії окремих ізольованих індивідів, доводив, що економіку необхідно вивчати як систему, основним суб'єктом господарювання вважав націю, яка об'єднує людей у суспільство. Фактично Ф. Ліст використовував макроекономічний метод дослідження - оперував такими поняттями, як національний продукт, національне багатство, суспільний рівень поділу праці тощо.

Теоретична система Ф. Ліста

Охоплює вчення про національну політичну економію, теорію продуктивних сил, концепцію стадійного економічного розвитку, вчення про активну економічну роль держави.

У вченні про національну політичну економію Ф. Ліст визначив економічну теорію як науку про зростання національного багатства, дослідження національних інтересів і специфічних законів господарського розвитку окремих країн, обґрунтування державної політики розвитку економічного потенціалу нації. Таке трактування перетворювало економічну теорію на національну економіку, предметом якої є реальні економічні відносини в їх історичній і національній визначеності. Ознакою власної теоретичної системи Ф. Ліст проголосив економічний націоналізм - дослідження господарського розвитку нації як середньої ланки між розвитком індивіда і розвитком людства, пошук шляхів збільшення національного багатства в конкретних умовах промислово відсталої держави.

Ф. Ліст започаткував теорію національних продуктивних сил. До складу продуктивних сил нації він відносив: моральні та фізичні сили людей; громадські та політичні заклади; природні ресурси країни; матеріальний капітал (сільськогосподарський, мануфактурний, торговельний) або національну індустрію. Стверджував, що рівень розвитку продуктивних сил зумовлює багатство і добробут народу, здатність створювати багатство вагоміша, ніж саме багатство. Завдання кожної нації - зберігати та збільшувати національне багатство.

Визначальним фактором зростання продуктивних сил Ф. Ліст вважав індустріалізацію, розуміючи її як розвиток промисловості. Дотримуючись меркантилістської теорії "активного торговельного балансу", вчений доводив, що експорт промислових товарів і обмеження імпорту забезпечують багатство країни. Для досягнення перспективного розвитку національної індустрії він пропонував:

o розвивати галузі, які з погляду міжнародного поділу праці не витримують конкуренції, але важливі для комплексного використання ресурсів країни і розвитку продуктивних сил;

o оцінювати створення нових галузей з урахуванням довготермінового значення: зростання виробничого потенціалу, залучення нових господарських ресурсів, поліпшення добробуту населення;

o враховувати як джерело багатства не лише продуктивну працю у матеріальному виробництві, але й "неречовий капітал": людський капітал, який формується шляхом пізнання, засвоєння та примноження накопичених людством знань, ідей, винаходів, відкриттів, навичок професійної діяльності; науку, інфраструктуру, право, мораль, релігію; будь-яку працю, яка сприяє створенню багатства.

На думку Ф. Ліста, розвиток продуктивних сил є постійним джерелом суспільного добробуту та найважливішою передумовою прогресивного розвитку нації, її інтелектуальних, соціальних і матеріальних сил, сукупністю суспільних умов, які визначають економічне зростання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

  • Методологія історії економіки та економічної думки

  • Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни

  • Проблеми періодизації історії економіки та економічної думки. Цивілізаційна парадигма суспільного розвитку

  • Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

  • Частина І. Господарство первісних суспільств. Господарство та економічна думка суспільств доіндустріальних ранніх і традиційних цивілізацій

  • Господарство первісних суспільств в історії України

  • Розділ 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

  • Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії

  • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці

  • Суспільство Крито-Мікенської цивілізації та особливості його господарського розвитку

  • Розділ 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних (регіональних) цивілізацій у VIII ст. до н. е.- V ст. н. е. становлення суспільств східної та західної цивілізацій

  • Східна цивілізація та її характеристика в "осьовий час"

  • Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав

  • Господарство та економічна думка Стародавньої Греції

  • Господарство та економічна думка Стародавнього Риму. Криза античної економічної системи

  • Розвиток господарства на території України в "осьовий час". Господарство давніх слов'ян

  • Розділ 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовічної Європи (кінець V-XV ст.)

  • Мусульманська цивілізація

  • Західнохристиянська цивілізація

  • Господарство та економічна думка держав Західноєвропейської цивілізації

  • Еволюція аграрної економіки

  • Міста, ремесло і торгівля в господарській системі феодального суспільства

  • Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI-XV ст.). Пам'ятки економічної думки

  • Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"

  • Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII - перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави

  • Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви, його відображення в документальних джерелах

  • Частина II. Становлення та розвиток ринкового індустріального господарства в суспільствах європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці (XVI - початок XX ст.)

  • Соціально-економічні чинники

  • Становлення ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації. Розвиток меркантилістської доктрини

  • Меркантилізм, теоретико-методологічні характеристики

  • Меркантилізм як економічна політика

  • Особливості первісного нагромадження капіталу та меркантилізму в провідних країнах Західної Європи і США

  • Становлення класичної політичної економії

  • Зародження класичної політичної економії у працях В. Петті та П. Буагільбера

  • Економічна школа фізіократів. Ф. Кене, А. Тюрго

  • Економічне вчення Адама Сміта.

  • Виникнення соціалістичних ідей. Економічні ідеї раннього утопічного соціалізму.

  • Розділ 7. Утвердження ринкового господарства та його особливості в окремих країнах європейської цивілізації (кінець XVIII - середина XIX ст.). Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки

  • Особливості розвитку ринкового господарства у провідних країнах Європейської цивілізації та його висвітлення в економічній думці

  • Економічний розвиток Франції. Особливості аналізу ринкового господарства у працях Ж.Б. Сея, К.Ф. Бастіа, С. Сісмонді

  • Розвиток господарства Німеччини. Виникнення національної політичної економії. Розвиток "старої" історичної школи
  • Економічний розвиток США. Значення ліберальної теорії Г.Ч. Кері для становлення капіталістичних відносин у країні

  • Розвиток соціалістичних економічних ідей

  • Економічна теорія К. Маркса

  • Розділ 8. Становлення ринкових форм господарства та економічна думка України в XVI - середині XIX ст.

  • Економічний розвиток українських земель у XVI - середині XVIII ст.

  • Розвиток міст

  • Розвиток українського національного ринку. Зовнішньоекономічні відносини українських земель

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Господарство Запорізької Січі

  • Меркантилізм у суспільно-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки

  • Господарство України в останній третині XVIII-середині XIX ст.

  • Організація та економіка сільського господарства в кінці XVIII - першій половиш XIX ст.

  • Аграрні реформи в 1848 р. і 1861 р.

  • Внутрішня і зовнішня торгівля

  • Фінансово-грошові системи на території України

  • Поширення ідей економічного лібералізму в суспільній економічній думці. Розвиток класичної політичної економії

  • Політична економія в Україні

  • Розділ 9. Господарство провідних суспільств європейської цивілізації в умовах монополізації ринкової економіки в останній третині XIX - на початку XX ст. Розвиток економічної думки

  • Маржиналізм. Становлення неокласичної економічної теорії

  • Австрійська школа. Теорія граничної корисності

  • Математична школа в економічній теорії. Теорії часткової та загальної рівноваги

  • Втрата Великою Британією світового економічного лідерства. Кембриджська школа неокласики

  • Розвиток сфери послуг

  • Основні теоретичні положення вчення А. Маршалла

  • Місце А. Маршалла в історії економічної думки

  • Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

  • Розвиток аграрної економіки

  • Індустріальний розвиток Німеччини. Розвиток історичної школи. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму

  • Розвиток сільського господарства

  • Економічна політика держави

  • Капіталізм як економічна система

  • Економічний розвиток Франції

  • Розділ 10 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (кінець XIX - початок XX ст.)

  • Розвиток промисловості у Східній та Західній Україні

  • Аграрні відносини та стан сільського господарства. Столипінська аграрна реформа, її здійснення в Україні

  • Внутрішня торгівля в системі ринкових відносин. Зовнішньоекономічні зв'язки українських земель

  • Фінансова та банківсько-грошова системи на території України

  • Основні напрями економічної думки в Україні. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії

  • Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях українських економістів

  • Дослідження проблем становлення й розвитку ринкового господарства

  • Аграрні проблеми та ідеї кооперації в українській економічній думці