У 947 р. княгиня Ольга провела податкову реформу. Було визначено постійні пункти - "становища" для приймання данини, строки сплати та обсяги данини, спеціальних представників князівської адміністрації, їхні адміністративні та судові функції ("устави"). Регламентовано повинності ("уроки") залежного населення: утримання представників княжої адміністрації, надання підвод (повоз), будівництво і ремонт фортець, мостів і доріг, військова повинність (в ополченні).
З розвитком феодальних відносин данина трансформувалась у прямі податки (обов'язкові платежі на користь держави згідно із законодавством) з населення та феодальну ренту, яку сплачували феодально залежні селяни-смерди на користь землевласника.
Оподатковувалися селянські дими (вчені вважають, що податковою одиницею була земля - "плуг" або "рало"); за сплату податків відповідали дворища на основі кругової поруки. Сплачували данину продуктами лісових промислів, рабами, грішми. Державними доходами київського князя були також торговельне і судове мита, судові збори (віра - грошовий штраф за вбивство, продаж - за інші провини), воєнна здобич, доходи з княжої вотчини, подарунки. Казни в сучасному розумінні не було. Приватні доходи великого князя не були відокремлені від державних.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економіки та економічної думки» автора Козюк В.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Господарство Київської Русі (IX - середина XII ст.). Пам'ятки економічної думки. "Руська правда"“ на сторінці 3. Приємного читання.
