На поясі мідяна пряжка,
Свиточка-семиряжечка,
А на спині синя латочка.
Гарна моя казочка?
Ти кажеш "гарна",
І я кажу "гарна".
Був собі чоловік Сажка...
Твори такого характеру мудро розкривають дітям головну суть народної філософії про безперервність руху, вічність буття та повторюваність циклів. Зазвичай забавлянки дуже цікаві за змістом, різноманітні за мовними художніми засобами. Здебільшого в них змальовується якась одна особливо яскрава картина, а події подаються дуже динамічно, зі швидкою, з рядка в рядок, зміною картин, що повною мірою імпонує активній натурі дитини:
Куєм, куєм ніжку,
Поїдем у доріжку.
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати.
У забавлянках дохідливо, просто й зрозуміло дається влучна мовна характеристика найближчих і добре відомих для дитини предметів і явищ. Навчально-виховна мета забавлянок – розвивати мовну активність дитини, тренувати пам'ять, логіку мислення, викликати оптимізм і принаду до активного життя, виробляти такі вольові якості, як твердість характеру, уміння керувати своїм настроєм, здатність переборювати труднощі.
Деякі забавлянки прямо звертаються до дітей із закликом, щоб вони не плакали:
Маленький Ярчику, не плач.
Спечу калач,
Медом помажу, усім покажу,
А тобі дам.
Інколи це звертання має іронічне забарвлення, що спонукає дитину до іронізування над скиглієм і самокритичного ставлення в оцінці своєї власної поведінки:
Цить, не плач,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жартівливі віршики та пісні“ на сторінці 7. Приємного читання.
