Цьому дам, цьому дам;
А цьому не дам,
Бо цей буцман Круп не драв,
Дров не рубав,
Води не носив,
Діжі не місив -
Справжній лежень...
Як бачимо, наведена вище потішка дуже тонко та вміло засобами словесно-рухової гри вводить маля в коло його майбутніх хатніх обов'язків, допомагає засвоїти головний життєвий принцип трудової людини: "Хто не працює, той не їсть". Цей трудовий мотив отримує подальшу підтримку й розвиток у забавлянках-пісеньках і віршиках складнішого змісту, не пов'язаних із грою. За характером забавлянки нагадують маленькі віршовані казочки з особливим виділенням через діалоги причинно- наслідкових зв'язків між предметами та явищами, що сприяє розвитку в дітей уваги й логічного мислення.
Увага маленької дитини дуже нестійка. Тому народна педагогіка подбала, щоб сюжет забавлянок був якнайпростішим і передавав якийсь один цікавий епізод. Якщо ж сюжет розтягнутий, то для утримання уваги дитини народна педагогіка придумала такий мудрий словесний прийом, як виклад "ланцюжком":
Скажу вам байку:
Курив пес файку
На довгім цибушку,
Обпалив собі вушко.
• Де то вушко?
• На столі лежало.
• Де той стіл?
• Огонь спалив.
• Де той огонь?
• Вода загасила.
• Де тота вода?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія вітчизняної педагогіки» автора Москаленко А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жартівливі віршики та пісні“ на сторінці 5. Приємного читання.
