Розділ «Тема 5. Інноваційний розвиток підприємства»

Якщо підприємство хоче підтримувати свій розвиток, мати прогнозований обсяг прибутку, то йому слід оптимізувати номенклатуру продукції, та збалансовувати її з кон'юнктурою ринку за напрямками розвитку галузі, регіону, країни, що є ключовими завдання управління стратегією розвитку виробництва, товарів і послуг. Слід адаптуватися до змін фаз життєвого циклу та змін умов зовнішнього оточення підприємства.

Для промислової продукції ця класична схема показує можливості отримання прибутку шляхом виготовлення продукту, що, в свою чергу, є сутністю відтворювального циклу продукту і послуг.

Відтворювальний підхід - це діяльність, яка орієнтована на циклічне відновлення виробництва товарів (послуг) для задоволення попиту конкретного ринку з меншими сукупними витратами на одиницю корисного ефекту у порівнянні з конкурентами.

Відтворювання окремих видів продуктів можна описати за наявністю даних про структуру життєвого циклу продуктів (технології) і серійність проектної і перспективної моделей.

Аналіз кривих рис. 5.2 дозволяє зробити наступні висновки:

1) у результаті проведення маркетингових досліджень, розробки та обґрунтування нормативів конкурентоспроможності проектної та перспективної моделей визначена стратегія освоєння нових сегментів ринку дозволяє збільшити програму випуску продуктів.

Тому N1 < N < 1І3;

2) залежно від кількісних параметрів ринку збуту товару крива А-С-Б-Б-О може відрізнятися за обсягом, терміном і темпом виробництва. Тривалість періодів Т1 ,Т2 і Т3 визначається складністю продукту, умовами виробництва та конкурентоспроможністю продукту на конкретних ринках. Принципи: чим складніше продукт, тим довше буде його життєвий цикл та чим більше конкурентів на даному ринку, тим коротше життєвий цикл продукту відображається на крутому (або більш пологому) зображенні кривих ЖЦП

3) для збереження маси прибутку підприємства на оптимальному рівні рекомендується точка Е - точку переходу з однієї моделі продукту на іншу, встановлювати на половині програми випуску нової моделі ( = 1/22). У точці переходу Е одночасно випускатимуться "стара" і нова (2) моделі продукту приблизно в однакових кількостях. З часом відбудеться зростання випуску нової моделі і зменшення діючої. На практиці дуже важко організувати таку схему переходу на нову модель. Тому іноді перехід здійснюється шляхом повного припинення випуску застарілої моделі, переналагодження виробництва на нову модель і створення нових потужностей з повним завантаженням. Проте при використанні цієї схеми в період переналагодження виробництво не одержуватиме прибутку. Для побудови відтворювального циклу продукту необхідно спрогнозувати його параметри: координати точок А, С, Б, Б. О у часі та за програмою випуску кожної моделі продукту. Ця складна задача, вимагає проведення маркетингових досліджень, розробки нормативів конкурентоспроможності продукту на конкретних ринках. Побудова відтворювального циклу продукту є по суті початком формування стратегії підприємства (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Схема використання випереджаючої бази порівняння

Таким чином, життєвий цикл нового продукту - це тривалість періоду його існування від початкової форми (тобто зародження ідеї) до виходу продукції з ужитку та утилізації.

Розгляд інновації з позиції, в рамках якої інновація постає як процес створення цінностей, ініційований потребами або формуючий потреби споживчого ринку у нових товарах, також дозволяє встановити відмінності між інноваційним і життєвим циклом і співвідношення життєвого циклу інноваційного продукту та життєвого циклу товару (рис. 5.1).

Б-криві наочно зображують динаміку техніко-економічного процесу протікання інноваційного циклу, як інновація розвивається з плином часу, в той час як життєвий цикл товару являє собою криву у формі

"дзвону", тобто має етап занепаду. Початок Si-кривої співвідноситься з появою нових ринкових можливостей, у той час як кінець являє собою занепад, або старіння продукту, послуги або технології на ринку. Як правило, закінчення S-кривої означає появу нової S2-кривої - це S-S перехід, тобто момент впровадження будь-якої інноваційної зміни, що замінює попередній інноваційний продукт.

Деякі галузі та технології відтворюються за S-кривими швидше за інших. S-криві "hi-tech" продукції змінюються більш швидко у порівнянні з іншими.

Наявність технологічних розривів (рис. 5.1) та їхня стратегічна важливість передбачає необхідність розвитку особливого роду діяльності на підприємстві - управління змінами. Подібне управління передбачає поглиблене знання особами, що приймають стратегічні рішення, про:

- рівень використання існуючого технічного та наукового потенціалу щодо головних технологій підприємства; прямих і непрямих конкурентів;

- межі можливостей конкурентів, наявність легітимних шляхів обходу конкурентів і межі можливостей власних технологій;

- техніко-економічну віддачу від НДДКР; економічні наслідки впровадження нових технологій як власних, так і у конкурентів;

- технології, вразливих до дій конкурентів.