Розділ «Тема 5. Інноваційний розвиток підприємства»

Оптимізація мережевої моделі, яка здійснюється аналітичним методом, полягає у тому, що в її основу покладена закономірність, за якою час виконання будь-якої роботи (гч) прямопропорційний її обсягу (О) та обернено пропорційний кількості виконавців (т), зайнятих на даній роботі:

Час, необхідний для виконання всього комплексу робіт ізаг, визначається як сума тривалості всіх робіт:

Однак розрахований таким чином загальний час не буде мінімальним, навіть якщо кількість виконавців відповідає трудомісткості цих робіт.

Мінімальний час для комплексу послідовних робіт та інших різновидів фрагментів мережевих моделей можна знайти методом умовно-еквівалентної трудомісткості.

Під умовно-еквівалентною трудомісткістю розуміють таку величину витрат праці, для якої чисельність виконавців відповідної спеціальності розподіляється між видами робіт, що забезпечує найменший час їх виконання.

Мінімальний час виконання робіт буде забезпечено при наступному розподілі працюючих за етапами:

де т0 - загальна кількість працюючих на певних етапах;

0попеР,0наст - трудомісткості попередньої та наступної робіт.

Графічний метод оптимізації мережевої моделі "час - витрати" полягає у встановленні оптимального співвідношення між тривалістю та вартістю робіт. Визначення витрат і ресурсів, необхідних для виконання кожної роботи, проводиться після розробки мережевого графіка. Таким чином, матеріальні і трудові ресурси плануються на основі загальної структури мережі, створеної за допомогою прогнозування часових оцінок. Для побудови графіків "час - витрати" (рис. 5.1) для кожної роботи визначаються:

- мінімально можливі фінансові витрати ВтіП на виконання роботи за умови, що роботи будуть виконані за максимально можливий час ?„;

- мінімально можливий час виконання роботи ітіп при максимальних фінансових витратах Втах.

При визначенні першої пари оцінок увага приділяється мінімізації витрат, а при визначенні другої пари - на мінімізацію часу.

Наближено визначити розміри додаткових витрат, необхідних для скорочення терміну виконання роботи, або вирішити зворотну задачу, можливо за допомогою графіка з апроксимуючої прямої (рис. 5.5). Величина додаткових грошових витрат, необхідних для виконання роботи в скорочений час іс, складе:

Для кожного виду робіт розраховується та будується окремий графік, який характеризується нахилом апроксимуючої прямої. Використовуючи лінійну залежність "витрати - час" для кожного виду робіт, можна розрахувати коефіцієнт зростання витрат ДВҐ на одиницю часу:

Економічна ефективність від впровадження МПУ визначається, в першу чергу, можливостями зменшення загального циклу робіт і скороченням витрат за рахунок більш раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Зменшення тривалості комплексу робіт забезпечує скорочення строків окупності інвестицій, більш раннього впровадження товару на ринок, що сприяє конкурентному успіху підприємства..

Рис. 5.5. Графік "час-витрати"

5.3. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи

Створення та освоєння нових продуктів може відбуватись як за рахунок придбання патентів, ліцензій, винаходів, ноу-хау так і шляхом задіяння власного інтелектуального потенціалу підприємства.

Як відомо наукові дослідження поділяють на фундаментальні, пошукові і прикладні дослідно-конструкторські роботи (ДКР) (табл. 5.4).