3. Антагоністи рецепторів ендотеліну, зокрема бозентан та сітаксентан (в Україні не зареєстровані), рекомендовані для лікування пацієнтів з Iil та IV ФК ЛГ.
Бозентан є антагоністом рецепторів ендотеліну-1 (ET1): ET-IA та ЕТ-1В. Приймається по 62,5 мг двічі на день перші 4 тижні, потім по 125 мг двічі на день.
Сітаксентан є селективним блокатором рецепторів ЕТ-1А. Застосовується по 100-300 мг двічі на день залежно від маси тіла. Препарат здатний збільшувати МНВ, тому що пригнічує активність ферментів печінки (цитохром P450), залучених до метаболізму варфарину. Тому слід знижувати дозу варфарину у комбінованому лікуванні під контролем МНВ.
4. Інгібітори фосфодіестерази-5.
Сілденафіл (в Україні не зареєстрований) спричиняє релаксацію та антипроліферативні ефекти гладенької мускулатури легеневих судин. Рекомендований для пацієнтів з Il та III ФК ЛГ. Приймається в дозах 20,40 та 80 мг тричі на добу.
Флеботомія (кровопускання) зменшує об'єм внутрішньосудинної рідини та в'язкість крові. Показанням для неї є значення гематокриту вище 65-70%. Метою процедури є зниження цього показника менше 50%.
Хірургічне лікування
Атріальна септостомія є паліативною операцією, що знижує високий тиск, який перевантажує праве серце, і може бути рекомендована в разі тяжкої ЛГ, рефрактерно! до лікування простагландинами, особливо з частими запамороченнями. Операція не показана в термінальних стадіях з тяжкою правошлуночковою недостатністю або пацієнтам зі зниженням функції ЛШ.
Легенева тромбартеріоектомія рекомендована всім хворим з хронічною проксимальною ТЕЛА незалежно від віку. Також вона допускається в пацієнтів з ішемічною хворобою та клапанними вадами серця. Протипоказанням до операції є рівень ОФВ2<30% від належного.
Трансплантація легень або комплексу легені-серце поліпшує якість життя пацієнтів та подовжує його. Вона показана хворим, в яких, незважаю чи на адекватне консервативне та/або оперативне лікування, прогресує симптоматика ЛГ. Трансплантація рекомендується, якщо результат шестихвилинного прогулянкового тесту <400 м, серцевий індекс < 2,1 л/хв./м2, та/або сатурація венозної крові < 63%, та/або тиск в ПП 10 мм рт. ст., та/або СТЛА >55 мм рт. ст.
Особливості лікування під час окремих захворювань Хвороби сполучної тканини
ЛГ може виникати на тлі системної склеродермії, системного червоного вовчака (СЧВ), змішаного захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа), а також антифосфоліпідного синдрому.
AK у таких хворих порушують моторику стравоходу і таким чином підвищують ризик рефлюкс-езофагіту та стравохідної кровотечі. Натомість позитивним є ефект простагландинів.
Незважаючи на те, що у 70% хворих із системною склеродермією відзначається позитивна реакція на гостру пробу з вазодилататорами, ці препарати не збільшують тривалості життя.
За наявності фіброзу легень та підтвердженої високої активності запального процесу ефективна імуносупресорна терапія, а з метою захисту функції нирок звичайно застосовують інгібітори аденозинперетворюючого ферменту (ІАПФ).
Пацієнтам з обмеженою системною склеродермією, особливо з позитивною пробою на антицентромірні антитіла, необхідно щороку проходити УЗД серця навіть за відсутності симптомів ЛГ. За інших захворювань сполучної тканини це потрібно тільки у випадку підозри на розвиток ЛГ.
Вроджені вади серця, що супроводжуються високою ЛГ
До хворих з такою формою ЛГ можна застосовувати ті самі методи лікування, що й в разі ідіопатичної ЛГ. Традиційно з наростанням симптомів, що відповідають середньотяжкому чи тяжкому комплексу Ейзенменгера, терапія включає дигоксин, діуретини та оксигенотерапію в домашніх умовах. Якщо гематокрит перевищує 65%, призначають кровопускання для зниження в'язкості крові. Всім таким хворим можливе призначення варфарину або – у молодому віці – аспірину. Блокатори кальцієвих каналів звичайно не використовуються. Хворим старшого віку з ознаками комплексу Ейзенменгера можуть бути призначені простагландини за тих же показників, які за стосовуються у випадку ідіопатичної ЛГ. В разі ЛГ III або IV ФК, яка не піддається максимальному консервативному чи оперативному лікуванню, необхідні трансплантація комплексу легені-серце чи виправлення вади з трансплантацією легень. Хірургічна корекція вади звичайно проводиться в перший рік життя, щоб попередити розвиток незворотної хвороби легеневих судин. На тлі розвинутої хвороби легеневих судин це може призвести до її прогресування незалежно від віку. Надалі такі пацієнти отримують лікування таке ж, як у випадку ідіопатичної ЛГ.
Тромбоз легеневих вен та легеневий капілярний гемангіоматоз
У хворих зі встановленим тромбозом легеневих вен під дією вазодилататорів висока ймовірність набряку легень, тому досліджувати судинну реактивність у них не слід. Таким пацієнтам показане традиційне медикаментозне лікування за винятком AK та простагландинів. В деяких випадках можлива трансплантація легень. Одним з варіантів хірургічного лікування також може бути атріальна септостомія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Легенева гіпертензія“ на сторінці 5. Приємного читання.
