Спектр та чутливість бактерій, які найчастіше виявляються у сечі хворих на пієлонефрит
| Вид бактерії | Чутливість |
| E. coli | Цефалоспорини, фторхінолони |
| Klebsiella | Цефалоспорини, ко-тримоксазол |
| Enterobacter | Цефалоспорини, аміноглікозиди, ко-тримоксазол, фторхінолони (класичні, нові) |
| Proteus | Цефалоспорини, аміноглікозиди, ко-тримоксазол |
| Pseudomonas | Цефалоспорини ІН покоління, фторхінолони (класичні, нові), аміноглікозиди |
Використання антибіотиків має бути раннім, достатнім, тривалим, в оптимальних дозах і враховувати чутливість мікрофлори сечі.
Антибактеріальну терапію в першу чергу починають з напівсинтетичних пеніцилінів у звичайних дозах (2,0-4,0 г 2 рази на добу) впродовж 7-10 днів. Часте використання цих препаратів в 40-60% випадків розвиває резистентність до них. Тоді використовують напівсинтетичні пеніциліни, поєднані з інгібітором β-лактамаз – клавулановою кислотою.
За відсутності позитивної динаміки клінічних показників призначають й інші β-лактамні антибіотики – цефалоспорини I-Ill покоління. Також добре себе зарекомендували препарати фторхінолонового ряду. В разі ускладненого ГПН чи загострення ХПН та наявності атипової флори можна застосувати іміпенеми у дозі до 4 г на добу залежно від ступеня тяжкості захворювання.
У випадках затяжного ПН широко використовуються нітрофурани, ефект яких близький до антибіотиків широкого спектру дії. Вони є препаратами вибору у вагітних. Треба пам'ятати: якщо є HH, можуть з'явитися нітрофуранові поліневрити.
Антибактеріальне лікування пієлонефриту[1]
| Препарати вибору | Альтернативні препарати | Шлях введення та тривалість лікування | |
| Неускладнений гострий чи загострення хронічного пієлонефриту (Найчастіші збудники Е. соlі. Staphylococcus spp., Klebsiella, Proteus) | |||
| І та II ст. активності | Норфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу · Левофлоксацин 0,25 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Амоксицилін/клавуланат 0,625 г кожні 8 год. | Цефтибутен 0,4 г 1 раз на добу · Цефаклор 0,5 г 3 рази на добу · Цефуроксим 0,5 г 3 рази на добу · Цефіксим 0,4 г 1-2 рази на добу | Перорально протягом 10-14 діб |
| III ст. · активності | Левофлоксацин 0,25 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Амоксицилін/клавуланат 1,2 г кожні 8 год. Ампіцилін/сульбактам 3,0 г 4 рази на добу | Цефуроксим 0,5 г кожні 8 год. · Цефоперазон 2 г кожні 8 год. · Цефтриаксон 2 г 2 рази на добу · Іміпенем, меропенем 0,5 г кожні 8 год. | Парентерально до нормалізації t* тіла |
| Норфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу · Левофлоксацин 0,25 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу | Цефтибутен 0,4 г 1 раз на добу · Цефаклор 0,5 г 3 рази на добу · Цефуроксим 0,5 г 3 рази на добу · Цефіксим 0,4 г 1–2 рази на добу | Перорально, не менш ніж 2 тижні (визначається клініко-лабораторно) | |
| Цефтриаксон 2 г 1–2 рази на добу · Цефуроксим 0,75 г 3 рази на добу · Амоксицилін/клавуланат 1,2 г кожні 8 год. | Гентаміцин, тобраміцин 3–5 мг/кг 1 раз на добу Ампіцилін/сульбактам 3,0 г 3 рази на добу | Парентерально до нормалізації t* тіла | |
| Цефтибутен 0,4 г 1 раз на добу | Амоксицилін 0,5 г 3 рази на добу | Перорально протягом 14 діб | |
| Ускладнений гострий чи загострення хронічного пієлонефриту (Найчастіші збудники Е. со/і, Staphylococcus spp., Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Pseudomonas) | |||
| I та II ст. активності | Норфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу Левофлоксацин 0,25 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Амоксицилін/клавуланат 0,625 г кожні 8 год. | Цефтибутен 0,4 г 1 раз на добу · Цефаклор 0,5 г 3 рази на добу · Цефуроксим 0,5 г 3 рази на добу · Цефіксим 0,4 г 1-2 рази на добу | Перорально протягом 10-14 діб |
| ІII ст. · активності або ризик розвитку уросепсису | Іміпенем, меропенем 0,5 г кожні 8 год. · Левофлоксацин 0,5 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Амоксицил ін/ клавуланат 1,2 г кожні 8 год. Ампіцилін/сульбактам 3,0 г 4 рази на добу | Цефуроксим 0,5 г кожні 8 год. · Цефоперазон 2 г кожні 8 год. · Цефтриаксон 2 г 2 рази на добу · Гентаміцин, тобраміцин 3-5 мг/кг 1 раз на добу Амікацин 15 мг/кг 1 раз на добу | Парентерально до нормалізації t* тіла |
| Норфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу Левофлоксацин 0,25 г 1 раз на добу · Перфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу | Цефаклор 0,5 г 3 рази на добу · Цефуроксим 0,5 г 3 рази на добу · Цефіксим 0,4 г 1-2 рази на добу · Амоксицилін/клавуланат 0,625 г 3 рази на добу | Перорально, не менш ніж 2 тижні (визначається клініко-лабораторно) | |
| Рецидивуючий перебіг пієлонефриту | |||
| Ко-тримоксазол 0,24 г 1 раз на добу · Нітрофурантоїн 0,05 г 1 раз на добу | Цефалексин 0,25 г 1 раз на добу · Норфлоксацин 0,4 г 2 рази на добу · Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу Офлоксацин 0,1 г 1 раз на добу | 3–6 міс. | |
Антибактеріальне лікування пієлонефриту
| Препарати вибору | Альтернативи · лікування | Шлях введення та тривалість лікування | ||
| Неускладнений ГПН чи загострення ХПН | І та II | Фторхінолони, амоксицилін/клавуланат, захищені пеніциліни | Фторхінолони, нітрофурани | Per os 10–14 діб |
| Ускладнений ГПН чи загострення ХПН | III | Захищені пеніциліни, фторхінолони, цефалоспорини II–ІН поколінь | Цефалоспорини Il-Ill ПОКОЛІНЬ, Напівсинтетичні пеніциліни, аміноглікозиди | Парентерально та per os не менш ніж 2 тижні (до нормалізації клініко-лабораторних даних) |
Якщо у хворого ускладнений ГПН чи загострення ХПН І чи II ст. активності, препаратом вибору можуть бути фторхінолони, цефалоспорини Il-Ill поколінь, захищені пеніциліни протягом 10-14 діб.
В разі ускладненого ПН НІ ст. активності або розвитку уросепсису хворим призначають іміпенеми, фторхінолони, цефалоспорини Il-Ill поколінь або як альтернативні препарати захищені пеніциліни та аміноглікозиди парентерально до нормалізацй температури тіла, не менш ніж 2 тижні.
У випадку інфекції, яка асоційована з госпітальною флорою, краще призначати комбінації β-лактамних антибіотиків з інгібіторами β-лактамаз, цефалоспоринами Il-Ill поколінь, з фторхінолонами.
Після усунення симптомів ГПН або загострення ХПН (зазвичай через 7-14 днів) з метою запобігання переходу ГПН у ХПН та рецидивів ХПН необхідна профілактична терапія 2-6-місячним курсом нітрофуранів, препаратів налідиксової кислоти, антибактеріальних препаратів у дозах, що складають 0,5-0,25 від середньотерапевтичних. Фітотерапія проводиться від 2 міс. до 2 років.
Існує й інша методика протирецидивного лікування ПН: щомісячні 10-денні курси протягом 6-12 міс. у разі ГПН і 6-24 міс. у разі ХПН. Між курсами призначають фітотерапію (відвари звіробою, ромашки, польового хвоща, ниркового чаю, ведмежих вушок, Пол-пала, квіток волошки, ягід брусниці, шипшини, корінь солодки, толокнянка, шишки хмелю тощо). Фітотерапія триває не більше 2-3 тижнів після нормалізації клініко-лабораторних показників захворювання. Збори повинні складатися не більше як із 3 трав, що мають протизапальну та сечогінну дії.
Протипоказаннями до фітотерапії є гіпероксалурія, ниркові дисплазії, аномалії розвитку нирок і сечовивідної системи.
Перший контрольний посів сечі необхідний між 7-10-м днями лікування, якщо досягнута нормалізація клініко-лабораторних показників захворювання. Після підтвердження ерадикації збудників обстеження за необхідності повторюють через 1 міс. Якщо у посіві сечі збудник визначається, курс лікування слід продовжити альтернативною групою препаратів протягом 7-14 діб до повної ерадикації бактерій.
Хворим на ХПН з достатньою функцією нирок і без значної гіпертензії (AT не вище 170/100 мм рт. ст.) поза загостренням можна рекомендувати санаторно-курортне лікування (Трускавець, Мінеральні Води, Карлові Вари).
Гломерулонефрит
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нефрологія“ на сторінці 3. Приємного читання.
