Місцеві симптоми: біль та напруга м'язів в поперековій ділянці; дизурія, ніктурія, поллакіурія; імперативні сечовипускання.
Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ.
Загальний аналіз сечі: лейкоцитурія (більше 10 лейкоцитів у полі зору), піурія; протеїнурія та еритроцитурія (може бути мінімальною або відсутня); циліндрурія.
Бактеріологічне дослідження сечі та видова ідентифікація збудника: рівень бактеріурії a IOs КУО/мл; найчастіше збудники – E. coli, Proteus mirabillis, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., S. saprophyticus, S. epidermidis, Proteus spp., Pseudomonas spp., Serratia spp., Enterococcus spp., Staphylococcus spp., Candida.
Біохімічні аналізи крові: підвищення рівня СРБ; підвищення рівня β2- та γ-глобулінів; можливе підвищення рівня сечовини та креатиніну; зниження концентрації загального білка (у тяжких випадках).
УЗД нирок: можливі збільшення в об'ємі ураженої нирки, потовщення та зниження ехогенності паренхіми за рахунок її набряку та збільшення кортико-медулярного індексу.
Хронічний пієлонефрит
Діагностичні критерії загострення: клінічна картина, лабораторні зміни та інші дані обстеження подібні виявленим у хворих на ГПН.
Латентний перебіг
Клінічні симптоми (можливі, але не обов'язкові): періодичне "безпричинне" підвищення температури тіла до субфебрильних цифр; періодична пропасниця, як правило у нічний час; загальна кволість, втомлюваність, головний біль; сухість шкіри; підвищення AT; відчуття болю та важкості у поперековій ділянці; дизурія, ніктурія, поллакіурія.
Загальний аналіз сечі: лейкоцитоз, зміщення лейкоцитарної формули вліво (не обов'язково); прискорення ШОЕ; лейкоцитурія, можлива еритроцитурія, помірна протеїнурія (до 1 г/л), циліндрурія.
Бактеріологічне дослідження сечі: бактеріурія 2IO2-IO7 КУО/мл.
Біохімічний аналіз крові: частіше патологічні зміни відсутні; можливе підвищення рівня сечовини та креатиніну.
УЗД нирок (можливі зміни): асиметричні розміри нирок, деформація чашково-мискової системи, зменшення розмірів нирки (нирок), зменшення товщини паренхіми (як вогнищевого, так і тотального характеру), відсутнє чітке диференціювання синуса від паренхіми.
Екскреторна урографія: деформація чашок, асиметрія розмірів нирок, зміни показників рено-кортикального індексу.
Для визначення обсягу та тривалості лікування необхідно визначити ступінь активності ХПН.
Критерії визначення активності хронічного пієлонефриту
| Симптоми | Ступінь активності | ||
| I | II | III | |
| Температура тіла, °С | <37,5 | > 37,5-< 38,5 | >38,5 |
| Блювота | Відсутня | менше 3 разів на добу | 3 рази на добу та більше |
| Лейкоцитоз (109/л) | - | від 9 до 12 | більше 12 |
| ШОЕ (мм/год.) | До 15 | від 16 до 30 | більше 30 |
| СРБ | - | +/++ | +++/++++ |
| Лейкоцитурія (у полі зору) | До 40 | 41-100 | Не підлягають підрахунку |
| Ускладнення | – | Артеріальна гіпертензія або гіпотензія, порушення функції нирок | Артеріальна гіпертензія або гіпотензія, порушення функції нирок |
Лікування
Антибіотикотерапія – основа лікування ПН. У випадку ГПН антибактеріальна терапія призначається емпірично; після отримання посіву сечі з визначенням чутливості до антибіотиків або неефективності раніше призначеного препарату останній слід замінити.
В умовах загострення ХПН важливо враховувати дані попередніх бактеріальних досліджень сечі та ефективність застосованого лікування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нефрологія“ на сторінці 2. Приємного читання.
