Виразковий коліт

Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера

Прогнозування ефективності консервативної терапії при важкій атаці BK.

Затримка в проведенні необхідного оперативного лікування згубно позначається на результаті лікування хворого, зокрема, збільшуючи ризик операційних ускладнень. Більшість досліджень предикторів колектоміі проведені до широкого застосування біологічної терапії та циклоспорину і дозволяють прогнозувати неефективність ГКС, а не інфліксімаба і імуносупресорів: частота стільця >12 разів/добу, на 2 добу в/в гормональної терапії підвищує ризик колектоміі до 55 %; якщо на 3 день гормональної терапії частота стільця перевищує 8 разів/добу або становить від 3 до 8 разів/добу і при цьому рівень СРБ перевищує 45 мг/л, ймовірність колектоміі становить 85% ("Оксфордський індекс"); на 3 день також можна визначити "Шведський індекс" за формулою: частота стільця х 0,14 х рівень СРБ. Його значення >8 підвищує ймовірність колектоміі до 75%; ризик колектоміі також підвищується в 5-9 разів за наявності гіпоальбумінемії і лихоманки при поступленні, а також за відсутності більш ніж на 40% зменшення частоти стільця за 5 днів в/в гормональної терапії; наявність глибоких виразок товстої кишки (на тлі яких залишкова слизова оболонка визначається тільки у вигляді "острівців") підвищує ризик колектоміі до 86-93%. Ефективність інфліксимаба при гормональній резистентності за різними даними коливається від 25% до 80%, що може пояснюватися відмінностями в ефективності препарату у окремих пацієнтів.

Ефективність інфліксимаба при гормонорезистентній важкій атаці BK зменшується з віком, за наявності тотального ураження товстої кишки, а також при вираженій гіпоальбумінемії, рівні гемоглобіну <95 г/л і рівні СРБ >10 мг/л на момент першого введення інфліксимаба. Ефективність інфліксимаба істотно нижче у пацієнтів, з великими виразковими дефектами слизової оболонки товстої кишки, з 78% точністю прогнозує подальшу неефективність лікування інфліксімабом. У пацієнтів з високим ризиком колектоміі слід приймати індивідуальне рішення про проведення терапії "другої лінії" за допомогою циклоспорину або інфліксімаба або про хірургічне лікування безпосередньо після неефективного курсу в/в ГКС.

Профілактика ускладнень терапії.

При призначенні ГКС необхідно враховувати: поступове зниження дози стероїдів до повної відміни; сумарна тривалість гормональної терапії не повинна перевищувати 12 тижнів; обов'язковим є супутній прийом препаратів кальцію, вітаміну D, інгібіторів протонної помпи; у період лікування необхідний регулярний контроль рівня глюкози в крові.

При призначенні імуносупресорів та біологічної терапії необхідні перед початком біологічної терапії: консультація фтизіатра; біологічна терапія вимагає суворого дотримання доз і графіка введення (ризик інфузійних реакцій та неефективності); на тлі терапії імуносупресорами обов'язковим є контроль рівня лейкоцитів (загальний аналіз крові щомісяця).

Профілактика опортуністичних інфекцій.

До факторів ризику розвитку опортуністичних інфекцій відносяться: прийом лікарських засобів: азатіоприн, в/в гормональна терапія 2 мг/кг або перорально > 20 мг на добу протягом > 2 тижнів, біологічна терапія; вік старше 50 років; супутні захворювання (хронічні захворювання легень, алкоголізм,органічні захворювання головного мозку, цукровий діабет). У відповідності з Eeропейським консенсусом з профілактики, діагностики та лікування опортуністичних інфекцій при ЗЗК, такі пацієнти підлягають обов'язковій вакцинопрофілактиці. Необхідним мінімумом вакцинопрофілактики є: рекомбінантна вакцина проти HBV; полівалентна інактивована пневмококова вакцина; тривалентна інактивована вакцина проти вірусу грипу; для жінок до 26 років за відсутності вірусу на момент огляду рекомендується вакцинація від вірусу папіломи.

Хірургічне лікування BK. Показаннями до хірургічного лікування BK є неефективність консервативної терапії (гормональна резистентність, неефективність біологічної терапії) або неможливість її продовження (гормональна залежність), кишкові ускладнення BK (токсична дилатація, перфорація кишки, кишкова кровотеча), а також рак товстої кишки або високий ризик його виникнення.

Неефективність або неможливість продовження консервативної терапії. Про неефективність консервативної терапії свідчать гормональна резистентність або залежність. Гормональну залежність вдається ефективно подолати за допомогою біологічних препаратів та/або імуносупресорів (азатіоприн,

6-меркаптопурин) у 40-55% випадків, а при гормональній резистентності призначення циклоспорину А чи біологічної терапії дозволяє індукувати ремісію в 43-80% випадків. Однак у частини хворих з високим ризиком ускладнень та неефективності консервативної терапії при розвитку гормональної резистентності або залежності можливе проведення хірургічного лікування без спроби застосування біологічних препаратів або імуносупресорів.

Кишкові ускладнення BK, що вимагають хірургічного лікування: ни цінова кровотеча, наявність якої констатують у разі крововтрати > 100 мл крові/добу за даними об'єктивних лабораторних методів (сцинтиграфія, визначення гемоглобіну в калових масах гемоглобінціанідним методом) або при об'ємі калових мас з візуальними домішками крові > 800 мл/добу. Опосередковано про кишкову кровотечу свідчить прогресуюче зниження рівня гемоглобіну на тлі адекватної терапії.

Токсична дилятація ободової кишки (токсичний мегаколон) не пов'язана з розширенням ободової кишки > 6 см з явищами інтоксикації. Фактори ризику: гіпокаліємія, гіпомагніємія, підготовка кишки до колоноскопії за допомогою осмотичних проносних і прийом антидіарейних препаратів. Опосередковано про розвиток токсичної дилатації свідчить раптове скорочення частоти стільця на тлі наявної діареї, здуття живота, а також раптове зменшення або зникнення больового синдрому і наростання симптомів інтоксикації (наростання тахікардії, зниження AT). При розвитку токсичної дилятації на тлі адекватної інтенсивної терапії показана екстрена операція. Якщо токсична дилятація виявляється у пацієнта, що раніше не отримував повноцінної медикаментозної (в першу чергу гормональної) терапії, можливе консервативне лікування: в/в ГКС в дозі, еквівалентній 2 мг/кг преднізолону/добу, інфузійна терапія (корекція електролітних порушень), метронідазол 1,5 г/добу в/в. За відсутності позитивної динаміки (нормалізації діаметра кишки) протягом доби показана колектомія.

Перфорація товстої кишки найбільш небезпечне ускладненням BK з майже 50% смертністю. При виявленні загрозливих симптомів (перитонеальні симптоми, вільний газ в черевній порожнині заданими оглядової рентгенографії) показана екстрена колектомія.

Колоректальний рак. На ймовірність розвитку раку впливають такі чинники: тривалість анамнезу BK: ризик колоректального раку становить 2% з 10-літнім, 8% – 20-літнім і 18% – 30-літнім анамнезом; розповсюдженість ураження: ризик високий у пацієнтів з тотальним BK, в той час яку пацієнтів з проктитом ризик не відрізняється від середнього в популяції; наявність первинного склерозуючого холангіту; сімейний анамнез колоректального раку; важкі загострення BK в анамнезі або безперервний перебіг BK. Наслідком високої активності BK може бути запальний поліпоз, який також є фактором ризику розвитку колоректального раку.

Скринінг колоректального раку у хворих на BK слід починати після 6-8 років від дебюту захворювання. У пацієнтів, які страждають ПСХ, регулярне контрольне обстеження слід розпочати раніше у зв'язку з високим ризиком раку. Частота рутинних ендоскопічних досліджень диктується ступенем ризику, що оцінюється при колоноскопії через 6-8 тижнів після початку BK.

Визначення ризику колоректального рака у хворих на BK (за даними колоноскопії через 6-8 років від дебюту захворювання)

Тотальний BKНизький ризик – 0–2 фактори ризику Високий ризик – 3–4 фактори ризику
Запалення, що зберігається (за даними ендоскопічного/гістологічного дослідження)
Сімейний анамнез колоректального рака
Запальний поліпоз
При високому ризику скринінгова колоноскопія проводится кожні 1–2 роки, а при низькому ризику – кожні 3–4 роки.

Контрольна колоноскопія повинна проводитися в період ремісії, оскільки активне запалення ускладнює виявлення дисплазії. Для скринінгу неопластичних змін слизової оболонки використовуються два підходи: біопсія слизової оболонки по 4 фрагмента з кожних 10 см ободової і прямої кишки (такий підхід не виключає обов'язкової біопсії всіх підозрілих утворень); хромоендоскопія з прицільною біопсією ділянок, підозрілих на неоплазію. Дисплазія високого ступеня, що визначається в незміненій слизовій оболонці, є абсолютним показанням до колектоміі. При дисплазії легкого ступеня в незміненій слизовій оболонці, рішення приймається індивідуально: колектомія, або продовження регулярного ендоскопічного скринінгу з скороченням інтервалу між дослідженнями до 1 року; якщо проксимальніше зони ураження виявляється аденоматозний поліп, то може бути виконана стандартна поліпектомія з подальшим рутинним спостереженням; наявність поліпа з дисплазією в ділянці товстої кишки, ураженої BK, не є показанням до колектоміі за умови, що його гістологічна будову відповідає аденомі і ознаки дисплазії відсутні в оточуючій незмінній слизовій оболонці або де-небудь в кишці, а також по краях віддаленого поліпа.

Хірургічне втручання. Новим золотим стандартом на сьогодні є відновно- пластична операція – колпроктектомія з ілеоанальним резервуарним анастомозом (ІАРА). За успішного виконання дана операція забезпечує можливість контрольованої дефекації через задній прохід із задовільною якістю життя: середня частота дефекації після формування IAPA становить 4-8 разів на добу, добовий об'єм напівоформленого/рідкого стільця становить близько 700 мл на добу (у порівнянні з 200 мл/добу у здорової людини.

Препарати дпя лінування хворих на BK

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виразковий коліт“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Пульмонологія

  • Негоспітальна пневмонія

  • Аспіраційна НП

  • Госпітальна пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Загострення бронхіальної астми

  • Хронічне обструктивне захворювання легень

  • Легенева гіпертензія

  • Хронічне легеневе серце

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Саркоїдоз

  • Муковісцидоз

  • Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії

  • Бронхоектатична хвороба

  • Синдром апное-гіпопное сну

  • Паління

  • Захворювання плеври

  • Сепсис

  • Гострий бронхіт

  • Захфорювання вуха, горла, носа

  • Гострий синусит

  • Гострий гнійний середній отит

  • Інфекційні захворювання

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції та гострі респіраторні захворювання

  • ВІЛ-інфекція

  • Кардіологія

  • Захворювання аорти

  • Аневризми аорти

  • Розшаровуюча аневризма аорти

  • Міокардити

  • Інфекційний ендокардит

  • Правобічний ІБ

  • Перикардити

  • Кардіоміопатії

  • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП)

  • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП)

  • Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка (АКМП ПШ)

  • Некомпактна КМП лівого шлуночка

  • КМП Такацубо

  • Ішемічна хвороба серця

  • Стабільна стенокардія напруги

  • Гострий коронарний синдром

  • Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

  • Хірургічні методи лікування ішемічної хвороби серця

  • Коронарне шунтування (KUI)

  • Дисліпідемії

  • Аритмії серця

  • Синусова тахікардія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальні тахікардії

  • Фібриляція та тріпотіння передсердь

  • Раптова серцева смерть

  • Артеріальна гіпертензія

  • Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних

  • Гіпертензивні кризи

  • Нейроциркуляторна дистонія

  • Гостра серцева недостатність

  • Хронічна серцева недостатність

  • Гіпергомоцистеїнемія

  • Хвороби сполучної тканини

  • Набуті вади серця

  • Ревматоїдний артрит

  • Системний червоний вовчак

  • Феномен Рейно

  • Захворювання суглобів

  • Подагра

  • Реактивні артрити

  • Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтерєва)

  • Остеопороз

  • Гастроентерологія

  • Хронічний гастрит

  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

  • Функціональна диспепсія

  • Функціональні розлади біліарної системи

  • Хронічний безкам'яний холецистит

  • Жовчнокам'яна хвороба

  • Хронічний гепатит

  • Хронічний вірусний гепатит В

  • Хронічний вірусний гепатит C

  • Аутоімунний гепатит

  • Токсичний (медикаментозний) гепатит

  • Неалкогольна жирова хвороба печінки та неалкогольний стеатогепатит

  • Хвороба Вільсона

  • Алкогольна хвороба печінки

  • Цироз печінки

  • Синдром Жільбера

  • Хронічний панкреатит

  • Синдром подразненого кишковика

  • Хронічний коліт

  • Виразковий коліт
  • Нефрологія

  • Гломерулонефрит

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Гематологія

  • Алергологія

  • Поліноз

  • Медикаментозна алергія

  • Інсектна алергія

  • Алергічна кропив'янка та набряк Квінке

  • Атопічний дерматит

  • Ендокринологія

  • Захворювання щитовидної залози

  • Дифузний токсичний зоб

  • Гіпотиреоз

  • Тиреоїдити

  • Ожиріння

  • Метаболічний синдром

  • Соматоформні розлади

  • Соматоформний розлад, недиференційований

  • Синдром хронічної втоми

  • Гостра інтоксикація опіоїдами

  • Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Показники ряду додаткових лабораторних та інструментальних методів обстеження

  • Біохімічні методи

  • Спірографія

  • Методи обстеження в кардіології

  • Методи обстеження в гастроентерології

  • Спинномозкова пункція

  • Денситометрія

  • Опитувальники оцінки стану психоемоційної сфери

  • Невідкладні стани в терапії

  • Біль у спині

  • Важке загострення бронхіальної астми

  • Геморагічний інсульт

  • Гіпертензивний криз

  • Гіпоглікемічний стан

  • Гостра серцева недостатність

  • Гостра шлунково-кишкова кровотеча

  • Гострий коронарний синдром

  • Діабетичний кетоацидоз

  • Зневоднення

  • Колапс

  • Лихоманка

  • Непритомність

  • Ниркова колька

  • Опіки

  • Отруєння грибами

  • Отруєння етиловим алкоголем

  • Отруєння наркотичними речовинами. Морфін (опій. Омнопон, героїн, кодеїн, діонін)

  • Панкреатит

  • Пароксизмальні порушення ритму

  • Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

  • Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

  • Печінкова енцефалопатія

  • Печінкова колька

  • Подагричний криз

  • Раптова (клінічна) смерть

  • Септичний шок

  • Транзиторна ішемічна атака

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Укус тварини