Остеопороз

Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера

Кальцитонін є антиостеопоротичним засобом 2-го ряду. Показання до його призначення: 1) ОП у постменопаузальних жінок, яким неможливо призначити бісфосфонати; 2) ОП у невагітних жінок у пременопаузі (через високу безпеку засобу); 3) поява гострого болю, зумовленого остеопоротичними переломами хребта.

Використовують 4 типи препаратів кальцитоніну, умовно розподілені на 2 групи: І – кальцитонін лосося та вугра, Il – кальцитонін людини та свині. Основним фармакологічним ефектом кальцитоніну є гальмування остеокластопосередкованої кісткової резорбції (знижується число, тривалість життя та функціональна активність остеокластів), додаткова дія – імуномодулююча, протизапальна, анальгетична, а також антисекреторна (гальмування шлункової та панкреатичної секреції). Препарат можна вводити парентерально (в/м або п/ш), у вигляді назального аерозолю чи в ректальних свічках. У випадку постменопаузального ОП кальцитонін призначають у дозі IOOMO (парентерально), підтримувальна доза становить 50-100 MO (парентерально) чи 100-200 MO (інтраназально). Його завжди поєднують з препаратами кальцію – принаймні 500 мг/добу. У випадку больового синдрому (наприклад, у разі остеопоротичних переломів) його призначають по 200-400 MO (в/в повільно на фіз. p-ні, в/м, п/ш) – до отримання ефекту. Якщо курс триває понад б міс., у 40-70% пацієнтів відзначають вторинну резистентність через виникнення антитіл до кальцитоніну.

Замісна гормональна терапія передбачає лікування естрогенами чи комбінації естрогенів із прогестагенами. Це запобігає розвитку остеопоротичних переломів будь-якої локалізації в жінок у постменопаузі. Протипоказання: 1) абсолютні – рак ендометрія, грудної залози, інші злоякісні пухлини, важкі захворювання печінки, вагітність, а також вагінальна кровотеча невідомої причини; 2) відносні – неконтрольоване АГ, мігрень, венозний тромбоз, ЦД, холелітіаз, ендометріоз.

Кальцій та вітамін D є ефективними засобами профілактики та лікування ОП.

Кальцій призначають: дітям (4-8 років) – 800 мг/добу, підліткам (9-18 років) – 1300 мг/добу, жінкам в пременопаузі – 1000 мг/добу, чоловікам (до 50 років) – 1000 мг/добу, жінкам в менопаузі – 1500 мг/добу, чоловікам (після 50 років) – 1800 мг/добу, вагітним жінкам – 1000 мг/добу.

Вітамін D рекомендують чоловікам та жінкам: до 50 років – 400 MO (10 мкг/ добу), після 50-800 MO (20 мкг/добу).

Доведено, що адекватне вживання цих препаратів запобігає ОП; обидва єоблігатними компонентами антиостеопоротичноїтерапії.

Кальцій є ефективніший у разі низького вихідного його споживання (до 400 мг/добу). Всмоктування карбонату кальцію зменшується із зниженням шлункової секреції в літніх осіб та на тлі Н2-блокаторів. Встановлені переваги прийому кальцію ввечері (з урахуванням циркадних ритмів, а саме посилення кісткової резорбції вночі) та необхідність збільшувати при цьому кількість випитої рідини до 6-8 склянок на день. Ризик нефролітіазу зростає на тлі добової дози понад 2000 мг. У разі закрепу доцільно пити більше рідини, вживати багату на клітковину їжу. Незважаючи на недостатню ефективність монотерапії кальцієм, принаймні в дозі 500 мг/добу його обов'язково додають до більш потужних антиостеопоротичних засобів – бісфосфонатів, кальцитоніну, естрогенів, фторидів тощо.

Тіазидні діуретини впливають на посилення ниркової канальцевої реабсорбції кальцію, через що зростає сироватковий його вміст та зменшується рівень паратгормону. Вони також гальмують карбоангідразу – ензим, що бере участь в остеокластопосередкованій кістковій резорбції.

Синтетичні активні метаболіти вітаміну D (альфа-кальцидол 1 мкг/добу або кальцитріол 0,6-0,8 мкг/добу) перспективні у лікуванні ОП та пов'язаних з ним кісткових переломів, а препарати кальцію з вітаміном D більш важливі для профілактики. Механізми дії активних метаболітів вітаміну 0 такі: 1) гальмування кісткової резорбції (посилення абсорбції кальцію в ШКТ, гальмування проліферації паратиреоїдних клітин); 2) поліпшення якості кістки (гальмування перфорації трабекулярних пластинок, посилення репарації кісток, синтезу кісткового матриксу та факторів росту). До інших ефектів належать збільшення сили м'язів і рухливості суглобів, позитивний вплив на нервово-м'язову передачу.

Фториди застосовують для лікування ОП більше 40 років. Під дією фториду натрію (по 25 мг 2 рази на добу) чи двонатрієвого монофлюорофосфатузбільшується МЩК та знижується ризик переломів хребта у 70-90% та 90% пацієнтів відповідно. Сироваткова концентрація фтору у такій терапії має за лишатися в межах 5-10 ммоль/л. Вузьке "терапевтичне вікно" та значні коливання біодоступності є загальним недоліком фторидів. Вміст фторидів у сироватці залежить від їх дози та лікарської форми, функції нирок та pH сечі. На всмоктування фториду натрію також впливають препарати кальцію та їжа.

Комбінована терапія препаратами фтору з активними метаболітами вітаміну 0 дозволяє уникнути вторинного В-гіповітамінозу та зменшити ризик остеомаляції.

Іприфлавон є похідним ізофлавону. Він зумовлює мінімальний естрогено-подібний вплив, має низьку токсичність і швидко метаболізується. Серед механізмів його антиостеопоротичної дії – гальмування резорбції та посилення анаболізму кісткової тканини через стимуляцію синтезу колагену в трубчастих кістках, більше диференціювання остеокластів тощо. Пацієнтки із постменопаузальним ОП застосовують 600 мг/добу, розподілені на З прийоми.

Осеїн-гідроксіапатит має подвійну активність: анаболічний вплив на кісткову тканину через активацію остеобластів та антирезорбтивний – через гальмування активності остеокластів. Ефективний щодо постменопаузального ГК та гепарин-індукованого ОП. Рекомендовані дози – від 800 мг до 1600-2400 мг 2 рази на день. Протипоказаннями є виражена гіперкальціємія та гіперкальційурія. Побічні ефекти засобу відсутні.

Профілактика

Первинна профілактика ОП спрямована на запобігання втраті кісткової маси, особливо в періоди її інтенсивного формування (під час вагітності, годування, пременопаузи та менопаузи), а також у разі тривалої іммобілізації. Метою вторинної профілактики є запобігання переломам у пацієнтів із наявним ОП.

Основними напрямками профілактики є: фізична активність (гімнастичні ізометричні вправи, плавання); адекватне харчування з вживанням молочних продуктів, багатих на кальцій, вітамін D та білок; зменшення вживання фосфатів, кухонної солі та клітковини; усунення таких ризик-факторів ОП, як паління тютюну, зловживання алкоголем та кофеїном, фізичні перевантаження; попередження випадкових втрат рівноваги (корекція порушень зору, відмова від снодійних, седативних засобів); зниження ризику переломів у разі втрати рівноваги (захист кульшових суглобів); прийом препаратів кальцію та вітаміну D (особливо в похилому віці, взимку, під час занять спортом тощо).

Наступний розділ:

Гастроентерологія

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Остеопороз“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Пульмонологія

  • Негоспітальна пневмонія

  • Аспіраційна НП

  • Госпітальна пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Загострення бронхіальної астми

  • Хронічне обструктивне захворювання легень

  • Легенева гіпертензія

  • Хронічне легеневе серце

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Саркоїдоз

  • Муковісцидоз

  • Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії

  • Бронхоектатична хвороба

  • Синдром апное-гіпопное сну

  • Паління

  • Захворювання плеври

  • Сепсис

  • Гострий бронхіт

  • Захфорювання вуха, горла, носа

  • Гострий синусит

  • Гострий гнійний середній отит

  • Інфекційні захворювання

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції та гострі респіраторні захворювання

  • ВІЛ-інфекція

  • Кардіологія

  • Захворювання аорти

  • Аневризми аорти

  • Розшаровуюча аневризма аорти

  • Міокардити

  • Інфекційний ендокардит

  • Правобічний ІБ

  • Перикардити

  • Кардіоміопатії

  • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП)

  • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП)

  • Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка (АКМП ПШ)

  • Некомпактна КМП лівого шлуночка

  • КМП Такацубо

  • Ішемічна хвороба серця

  • Стабільна стенокардія напруги

  • Гострий коронарний синдром

  • Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

  • Хірургічні методи лікування ішемічної хвороби серця

  • Коронарне шунтування (KUI)

  • Дисліпідемії

  • Аритмії серця

  • Синусова тахікардія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальні тахікардії

  • Фібриляція та тріпотіння передсердь

  • Раптова серцева смерть

  • Артеріальна гіпертензія

  • Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних

  • Гіпертензивні кризи

  • Нейроциркуляторна дистонія

  • Гостра серцева недостатність

  • Хронічна серцева недостатність

  • Гіпергомоцистеїнемія

  • Хвороби сполучної тканини

  • Набуті вади серця

  • Ревматоїдний артрит

  • Системний червоний вовчак

  • Феномен Рейно

  • Захворювання суглобів

  • Подагра

  • Реактивні артрити

  • Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтерєва)

  • Остеопороз
  • Гастроентерологія

  • Хронічний гастрит

  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

  • Функціональна диспепсія

  • Функціональні розлади біліарної системи

  • Хронічний безкам'яний холецистит

  • Жовчнокам'яна хвороба

  • Хронічний гепатит

  • Хронічний вірусний гепатит В

  • Хронічний вірусний гепатит C

  • Аутоімунний гепатит

  • Токсичний (медикаментозний) гепатит

  • Неалкогольна жирова хвороба печінки та неалкогольний стеатогепатит

  • Хвороба Вільсона

  • Алкогольна хвороба печінки

  • Цироз печінки

  • Синдром Жільбера

  • Хронічний панкреатит

  • Синдром подразненого кишковика

  • Хронічний коліт

  • Виразковий коліт

  • Нефрологія

  • Гломерулонефрит

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Гематологія

  • Алергологія

  • Поліноз

  • Медикаментозна алергія

  • Інсектна алергія

  • Алергічна кропив'янка та набряк Квінке

  • Атопічний дерматит

  • Ендокринологія

  • Захворювання щитовидної залози

  • Дифузний токсичний зоб

  • Гіпотиреоз

  • Тиреоїдити

  • Ожиріння

  • Метаболічний синдром

  • Соматоформні розлади

  • Соматоформний розлад, недиференційований

  • Синдром хронічної втоми

  • Гостра інтоксикація опіоїдами

  • Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Показники ряду додаткових лабораторних та інструментальних методів обстеження

  • Біохімічні методи

  • Спірографія

  • Методи обстеження в кардіології

  • Методи обстеження в гастроентерології

  • Спинномозкова пункція

  • Денситометрія

  • Опитувальники оцінки стану психоемоційної сфери

  • Невідкладні стани в терапії

  • Біль у спині

  • Важке загострення бронхіальної астми

  • Геморагічний інсульт

  • Гіпертензивний криз

  • Гіпоглікемічний стан

  • Гостра серцева недостатність

  • Гостра шлунково-кишкова кровотеча

  • Гострий коронарний синдром

  • Діабетичний кетоацидоз

  • Зневоднення

  • Колапс

  • Лихоманка

  • Непритомність

  • Ниркова колька

  • Опіки

  • Отруєння грибами

  • Отруєння етиловим алкоголем

  • Отруєння наркотичними речовинами. Морфін (опій. Омнопон, героїн, кодеїн, діонін)

  • Панкреатит

  • Пароксизмальні порушення ритму

  • Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

  • Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

  • Печінкова енцефалопатія

  • Печінкова колька

  • Подагричний криз

  • Раптова (клінічна) смерть

  • Септичний шок

  • Транзиторна ішемічна атака

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Укус тварини