Кальцитонін є антиостеопоротичним засобом 2-го ряду. Показання до його призначення: 1) ОП у постменопаузальних жінок, яким неможливо призначити бісфосфонати; 2) ОП у невагітних жінок у пременопаузі (через високу безпеку засобу); 3) поява гострого болю, зумовленого остеопоротичними переломами хребта.
Використовують 4 типи препаратів кальцитоніну, умовно розподілені на 2 групи: І – кальцитонін лосося та вугра, Il – кальцитонін людини та свині. Основним фармакологічним ефектом кальцитоніну є гальмування остеокластопосередкованої кісткової резорбції (знижується число, тривалість життя та функціональна активність остеокластів), додаткова дія – імуномодулююча, протизапальна, анальгетична, а також антисекреторна (гальмування шлункової та панкреатичної секреції). Препарат можна вводити парентерально (в/м або п/ш), у вигляді назального аерозолю чи в ректальних свічках. У випадку постменопаузального ОП кальцитонін призначають у дозі IOOMO (парентерально), підтримувальна доза становить 50-100 MO (парентерально) чи 100-200 MO (інтраназально). Його завжди поєднують з препаратами кальцію – принаймні 500 мг/добу. У випадку больового синдрому (наприклад, у разі остеопоротичних переломів) його призначають по 200-400 MO (в/в повільно на фіз. p-ні, в/м, п/ш) – до отримання ефекту. Якщо курс триває понад б міс., у 40-70% пацієнтів відзначають вторинну резистентність через виникнення антитіл до кальцитоніну.
Замісна гормональна терапія передбачає лікування естрогенами чи комбінації естрогенів із прогестагенами. Це запобігає розвитку остеопоротичних переломів будь-якої локалізації в жінок у постменопаузі. Протипоказання: 1) абсолютні – рак ендометрія, грудної залози, інші злоякісні пухлини, важкі захворювання печінки, вагітність, а також вагінальна кровотеча невідомої причини; 2) відносні – неконтрольоване АГ, мігрень, венозний тромбоз, ЦД, холелітіаз, ендометріоз.
Кальцій та вітамін D є ефективними засобами профілактики та лікування ОП.
Кальцій призначають: дітям (4-8 років) – 800 мг/добу, підліткам (9-18 років) – 1300 мг/добу, жінкам в пременопаузі – 1000 мг/добу, чоловікам (до 50 років) – 1000 мг/добу, жінкам в менопаузі – 1500 мг/добу, чоловікам (після 50 років) – 1800 мг/добу, вагітним жінкам – 1000 мг/добу.
Вітамін D рекомендують чоловікам та жінкам: до 50 років – 400 MO (10 мкг/ добу), після 50-800 MO (20 мкг/добу).
Доведено, що адекватне вживання цих препаратів запобігає ОП; обидва єоблігатними компонентами антиостеопоротичноїтерапії.
Кальцій є ефективніший у разі низького вихідного його споживання (до 400 мг/добу). Всмоктування карбонату кальцію зменшується із зниженням шлункової секреції в літніх осіб та на тлі Н2-блокаторів. Встановлені переваги прийому кальцію ввечері (з урахуванням циркадних ритмів, а саме посилення кісткової резорбції вночі) та необхідність збільшувати при цьому кількість випитої рідини до 6-8 склянок на день. Ризик нефролітіазу зростає на тлі добової дози понад 2000 мг. У разі закрепу доцільно пити більше рідини, вживати багату на клітковину їжу. Незважаючи на недостатню ефективність монотерапії кальцієм, принаймні в дозі 500 мг/добу його обов'язково додають до більш потужних антиостеопоротичних засобів – бісфосфонатів, кальцитоніну, естрогенів, фторидів тощо.
Тіазидні діуретини впливають на посилення ниркової канальцевої реабсорбції кальцію, через що зростає сироватковий його вміст та зменшується рівень паратгормону. Вони також гальмують карбоангідразу – ензим, що бере участь в остеокластопосередкованій кістковій резорбції.
Синтетичні активні метаболіти вітаміну D (альфа-кальцидол 1 мкг/добу або кальцитріол 0,6-0,8 мкг/добу) перспективні у лікуванні ОП та пов'язаних з ним кісткових переломів, а препарати кальцію з вітаміном D більш важливі для профілактики. Механізми дії активних метаболітів вітаміну 0 такі: 1) гальмування кісткової резорбції (посилення абсорбції кальцію в ШКТ, гальмування проліферації паратиреоїдних клітин); 2) поліпшення якості кістки (гальмування перфорації трабекулярних пластинок, посилення репарації кісток, синтезу кісткового матриксу та факторів росту). До інших ефектів належать збільшення сили м'язів і рухливості суглобів, позитивний вплив на нервово-м'язову передачу.
Фториди застосовують для лікування ОП більше 40 років. Під дією фториду натрію (по 25 мг 2 рази на добу) чи двонатрієвого монофлюорофосфатузбільшується МЩК та знижується ризик переломів хребта у 70-90% та 90% пацієнтів відповідно. Сироваткова концентрація фтору у такій терапії має за лишатися в межах 5-10 ммоль/л. Вузьке "терапевтичне вікно" та значні коливання біодоступності є загальним недоліком фторидів. Вміст фторидів у сироватці залежить від їх дози та лікарської форми, функції нирок та pH сечі. На всмоктування фториду натрію також впливають препарати кальцію та їжа.
Комбінована терапія препаратами фтору з активними метаболітами вітаміну 0 дозволяє уникнути вторинного В-гіповітамінозу та зменшити ризик остеомаляції.
Іприфлавон є похідним ізофлавону. Він зумовлює мінімальний естрогено-подібний вплив, має низьку токсичність і швидко метаболізується. Серед механізмів його антиостеопоротичної дії – гальмування резорбції та посилення анаболізму кісткової тканини через стимуляцію синтезу колагену в трубчастих кістках, більше диференціювання остеокластів тощо. Пацієнтки із постменопаузальним ОП застосовують 600 мг/добу, розподілені на З прийоми.
Осеїн-гідроксіапатит має подвійну активність: анаболічний вплив на кісткову тканину через активацію остеобластів та антирезорбтивний – через гальмування активності остеокластів. Ефективний щодо постменопаузального ГК та гепарин-індукованого ОП. Рекомендовані дози – від 800 мг до 1600-2400 мг 2 рази на день. Протипоказаннями є виражена гіперкальціємія та гіперкальційурія. Побічні ефекти засобу відсутні.
Профілактика
Первинна профілактика ОП спрямована на запобігання втраті кісткової маси, особливо в періоди її інтенсивного формування (під час вагітності, годування, пременопаузи та менопаузи), а також у разі тривалої іммобілізації. Метою вторинної профілактики є запобігання переломам у пацієнтів із наявним ОП.
Основними напрямками профілактики є: фізична активність (гімнастичні ізометричні вправи, плавання); адекватне харчування з вживанням молочних продуктів, багатих на кальцій, вітамін D та білок; зменшення вживання фосфатів, кухонної солі та клітковини; усунення таких ризик-факторів ОП, як паління тютюну, зловживання алкоголем та кофеїном, фізичні перевантаження; попередження випадкових втрат рівноваги (корекція порушень зору, відмова від снодійних, седативних засобів); зниження ризику переломів у разі втрати рівноваги (захист кульшових суглобів); прийом препаратів кальцію та вітаміну D (особливо в похилому віці, взимку, під час занять спортом тощо).
Гастроентерологія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Остеопороз“ на сторінці 3. Приємного читання.
