Діагностика
Клінічна картина
Основною ознакою генералізованого ОП є розвиток переломів після мінімальної травматизації. Клінічні прояви залежать від локалізації переломів. Типовими є: компресійні переломи хребта (частіше в нижньо-грудному чи верхньо-поперековому відділі); переломи дистального відділу променево! кістки; переломи проксимального відділу шийки стегнової кістки.
Компресійні переломи хребта часто розвиваються поступово, у 60% випадків є асимптомними. Вираженість компресії хребців не корелює з вираженістю больового синдрому, але нерідко переломи хребта можуть зумовити появу гострого болю – зазвичай після незначного фізичного навантаження (кашель, чхання, нахили, повороти). Такий біль супроводжується м'язовим спазмом, посилюється під час рухів, може іррадіювати до живота, рідше до нижніх кінцівок. Інтенсивність його зменшується за 1-1,5 міс., на далі біль завжди стає хронічним. Посилення болю нерідко зумовлюють повторні переломи, при цьому також зменшується ріст пацієнта (на 1 см із кожним новим переломом) та прогресує дорсальний кіфоз – "удовиний горб".
Переломи дистального відділу променевої кістки та шийки стегна зазвичай виникають після падіння на руку чи на бік.
Переломи ребер майже завжди ГК-індуковані, рідше в разі інших форм ОП.
Інструментальна діагностика
Рентгенографічні ознаки остеопорозу: поява великопетлястої кісткової структури, розширення кістково-мозкового каналу, витончення чи/ або спонгіозування кортикального шару, особлива чіткість його контурів навколо всієї кістки.
Денситометрія: норма – зміна МЩК у межах одного стандартного відхилення (SD) від референтного значення порівняно з особами молодого віку; остеопенія (зменшення кісткової маси) – МЩК>1 SD і <2,5 SD; остеопороз – МЩК >2,5 SD; важкий остеопороз – МЩК >2,5 SD у сполученні з одним або більше переломами кісток.
Двохенергетична рентгенівська абсорбціометія вісьового скелета: сьогодні це найкращий метод діагностики переломів та оцінки ризику наступних. Метод дозволяє визначити щільність кісток в будь-якому відділі скелета, а також загальний вміст в організмі кальцію, жиру, м'язової маси.
Ультрасонографія: досліджують п'ятку, надколінок, велику гомілкову кістку та фаланги пальців рук. Сонометри є апаратурою для скринінгу, що дозволяє виявити групи ризику кісткових переломів. Метод вважається досить прийнятним для діагностики ОП та оцінки ефективності антиостеопоротичної терапії.
Радіоізотопне сканування кісток.
Антропометричний метод. Вимірювання зросту і аналіз його негативної динаміки.
Лабораторні дані:
• 1. Біохімічні маркери кісткового метаболізму (підвищення добової екскреції оксипроліну з сечею, підвищений вміст в крові ізоферменту ЛФ, зниження вмісту в крові остеокальцину, підвищення добової екскреції з сечою пиридиноліну диоксипиридиноліну) є предикторами втрати кісткової маси, кісткових переломів, ефективності лікування. В антиостеопоротичній терапії ці маркери необхідні для моніторингу її ефективності та переносності.
• 2. Рівень кальцію (вміст в крові загального та іонізованого кальцію та добової екскреції його з сечею).
Лікування
Для зниження ризику остеопоротичних переломів найбільше значення мають 5 груп антиостеопоротичних засобів: 1) біофосфонати; 2) кальцитонін; 3) замісна гормональна терапія; 4) комбінація кальцію з вітаміном D; 5) активні метаболіти вітаміну D.
Бісфосфонати є антиостеопоротичними засобами 1-го ряду. За рівнем доказів А алендронат або ризендронат показані для профілактики ОП у жінок у постменопаузі в разі низької МЩК; лікування жінок із постменопаузальним ОП, особливо в разі переломів хребта; лікування чоловіків з остеоленіею чи ОП (ризендронат).
Одним із найбільш ефективних і вивчених препаратів є алендронова кислота, що належить до амінобісфосфонатів – синтетичних аналогів пірофосфату кісток. Алендронат протипоказаний за вагітності, лактації, індивідуальній гіперчутливості, він не застосовується в педіатричній практиці. Відносними протипоказаннями є захворювання ШКТ у фазі загострення (дисфагія, езофагіт, гастрит, дуоденіт, ПВ), стриктура чи ахалазія стравоходу, ХНН, гіпокальціємія, дефіцит вітаміну D. Попередньо потрібна корекція гіпокальціємії. Призначають препарат перорально у дозі 5-40 мг/добу (40 мг є максимальною разовою та добовою дозою). Приймають алендронат натще, запиваючи повним стаканом звичайної води. Не можна поєднувати його з іншими ліками – інтервал має становити принаймні 1 год. Слід попереджати хворих: якщо приймати алендронат ввечері чи в горизонтальному положенні, це збільшує ризик езофагіту. Курс супроводжується дієтою, збагаченою солями кальцію. Лікування припиняють у випадку дисфагій, загруднинного болю, болю при ковтанні, при появі чи посиленні печії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Остеопороз“ на сторінці 2. Приємного читання.
