За OA ці засоби застосовуються внутрішньосуглобово (в/с). В середньому протизапальна дія гідрокортизону ацетату, метилпреднізолону, бетаметазону ацетату починається з моменту введення і триває 6-9 днів, триамцинолону ацетоніду – з кінця першого тижня і впродовж 12-30 днів, бетаметазону – впродовж 21-28 днів, триамцинолону гексоацетоніду – впродовж 21-90 днів. Однак тривалість ефекту може бути значно більшою, особливо щодо дрібних суглобів.
Перспективним є в/с введення іммобілізованих у ліпосоми ГКС: дієвість однієї ін'єкції набагато вища і забезпечує тривалий ефект.
Доза ГКС залежить від величини ураженого суглобу. До великих суглобів (кульшові, колінні, гомілково-ступеневі) вводять 100-150 мг гідрокортизону, 40-20 мг триамцинолону ацетоніду, 60-30 мг преднізолону чи 20-40 мг метилпреднізолону. До середніх суглобів (променево-зап'ястковий, ліктьові) – 50-100 мг гідрокортизону, 20 мг триамцинолону ацетоніду чи 30 мг преднізолону. До дрібних суглобів кистей і ступень – 12,5-25 мг гідрокортизону чи еквівалентні дози інших ГКС, також призначають бетаметазон.
За ураження великих суглобів, коли необхідно вводити ГКС на великій кількості рідини, частіше використовують слабший препарат (гідрокортизон), за ураження дрібних суглобів – потужні препарати у малому об'ємі.
Курс лікування становить 2-3, а іноді 5 в/с ін'єкцій з інтервалами 7-10-15 днів – до ліквідації ексудативних явищ у суглобах.
Серед усіх ГКС перевагу слід надати преднізолону, негативна блокуюча дія якого на метаболізм суглобового хряща виражена найбільш помірно.
У лікуванні необхідно поєднувати ГКС та інші лікарські засоби. Оскільки ГКС застосовуються лише в/с короткими курсами, системні побічні ефекти не виникають. Протипоказаннями до в/с введення ГКС є інфекційні ураження суглобів, тканин, які до них прилягають, а також септичні стани.
Хондростимулятори
Ці препарати посідають важливе місце у програмах лікування ОА. Позитивним є вплив фактору росту фібробластів, епідермального фактору росту тромбоцитів. Фактори, що індукують ріст хряща, доведені експериментально, але ще не перенесені до клініки, хоча є підстави вважати, що майбутнє в лікуванні OA належить саме цим хондростимуляторам.
Хондропротектори
Фармакологічна дія:
• сповільнення аутолітичних процесів шляхом пригнічення катаболічних ферментів у хрящі;
• блокування гіалуронідази, колагенази, еластази системи папаїн-казаїн;
• прискорення сповільненого кортикостероїдного синтезу хондроїтинсульфатів;
• прискорення синтезу зв'язуючого білка, підвищення "матригенінової" активності хряща;
• підвищення синтезу хондроїтин-сульфатів після компресійних порушень;
• стимуляція синтезу протиогліканів в артрозному хрящі людини, здоровому хрящі тварин;
• вплив на диференціювання культури хрящової тканини у бік диференціації хондроцитів.
Лікування хондропротекторами показане в I-Il клініко-рентгенологічних стадіях ОА, а у III стадії вважається недоцільним.
Протипоказання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захворювання суглобів“ на сторінці 7. Приємного читання.
