• 4. Крізьстравохідна електростимуляція дозволяє ліквідувати напад.
Проби і спеціальні методи дослідження у діагностиці аритмій і блокад серця
• 1. Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ) є найбільш інформативним методом, який дозволяє реєструвати ЕКГ в спокої, під час їжі, фізичних і психоемоційних навантажень протягом 24 год. з автоматичним аналізом порушень ритму серця.
• 2. Проба з фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл) може провокувати аритмії під час навантаження і в ранньому відновлювальному періоді внаслідок активації симпатоадреналової системи, збільшення синтезу катехоламінів, ЧСС з розвитком гіпоксії міокарда та метаболічного ацидозу. Збільшення кількості екстрасистол на тлі високої ЧСС під час навантаження або в першу хвилину після його закінчення свідчить про можливий зв'язок з ІХС, а "доброякісні" аритмії зникають під час навантаження і відновлюються через 3-5 хв. після його закінчення. ПТ є абсолютним або відносним протипоказанням щодо навантажувальних проб.
• 3. У спеціалізованих відділеннях використовують фармакологічні проби: з атропіном, добутаміном, пропранололом, ізопреналіном.
• 4. Ортостатична проба дозволяє уточнити залежність аритмій від стану вегетативної нервової системи. Під час переходу в горизонтальне положення можуть виникати функціональні (вагусні аритмії), у вертикальне – аритмії, обумовлені структурними ураженнями серця за рахунок активації симпатичної нервової системи.
• 5. Ендокардіальне електрофізіологічне дослідження (ЕФД) є еталонним методом діагностики CB і шлуночкових порушень ритму серця, добору ААП. Пацієнтам вводять один або більше багатоелектродних катетерів до різніх камер серця. Одночасна реєстрація імпульсів з багатьох точок дає змогу картувати послідовність збудження міокарда передсердь, АВ-вузла, шлуночків, виявити аномальні шляхи проведення імпульсів.
• 6. Крізьстравохідне ЕФД дозволяє оцінити функціональний стан синусового вузла, АВ-проведення, наявність додаткових шляхів проведення імпульсів, СВПТ.
• 7. Реєстрація пізніх потенціалів виявляє аритмогенний субстрат в міокарді. Низькоамплітудні високочастотні електричні сигнали наприкінці комплексу QRS або на початку сегмента ST свідчать про сповільнене проведення імпульсу, що може стати субстратом для повторного входу хвилі збудження. За допомогою пізніх потенціалів шлуночків виявляють підвищений ризик фатальних аритмій після перенесеного ІМ.
• 8. ЕхоКГ дозволяє виявити функціональні або органічні зміни в міокарді.
Лікування СВ-ПТ
Заходи відповідні до механізму аритмії.
Для невідкладної терапії застосовують:
• 1. У разі тахікардій за механізмом re-entry – вагусні проби, АТФ, верапаміл, ділтіазем, β-адреноблокатори, пропафенон.
• 2. У випадку тахікардій за участю додаткових шляхів проведення – пропафенон, аміодарон, соталол.
• 3. Під час тахікардій за механізмом ектопічного вогнища – β-адреноблокатори, верапаміл, дилтіазем, пропафенон.
Для профілактики нападів – верапаміл (ретардні форми), β-адреноблокатори, дилтіазем, аміодарон, пропафенон, соталол.
Ектопічна (вогнищева) передсердна ПТ
• 1. Необхідно скасувати дигоксин, який викликає АВ-блокаду і сприяє розвитку цієї аритмії.
• 2. Для значної частини хворих показані аденозин (6-12 мг) або АТФ (10- 30 мг) внутрішньовенно, однак часто після введення ектопічна передсердна AT трансформується в ПТ з АВ-блокадою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пароксизмальні тахікардії“ на сторінці 4. Приємного читання.
