• 2. ІДР від 5 до 30 за годину, якщо хвороба супроводжується хоча б одним з нижче перерахованих симптомів: денна сонливість, порушення пам'яті, психоемоційні розлади, безсоння, задокументовані серцевосудинні (АГ, ІХС, аритмії), порушення серцевого ритму і провідності, пов'язані з порушеннями дихання уві сні.
Абсолютних протипоказань немає. Відносні протипоказання: бульозна емфізема легень, пневмоторакс або пневмомедіастинум в анамнезі, рецидивуючі синусити та очні інфекції, стани з витіканням спинномозкової рідини, патологія крибриформної пластинки, травми голови чи пневмоцефалія в анамнезі.
ВІРАР-терапія здійснюється за допомогою спеціальних апаратів. BIPAP- апарати створюють різний тиск на вдиху та видиху. На вдиху подається більший тиск, на видиху – менший. Таким чином, досягається не лише відкриття верхніх дихальних шляхів позитивним тиском, а й неінвазійна допоміжна вентиляція легень.
Усі хворі, що отримували апаратне лікування з приводу САГС, підлягають диспансерному нагляду. Тепер BIPAP й СРАР-терапії визнані найбільш ефективними та безпечними методами і є "золотим" стандартом лікування САГС.
Критерії ефективності та тривалості терапії: зниження ІАГ за даними ПСГ не менше ніж на 50% від вихідного через 6 тижнів після операції або початку СРАР-терапії; тривалість CPAP та ВІРАР-терапії не обмежена, у разі легкого перебігу можна періодично застосовувати їх до 4-5 разів на тиждень.
Хірургічне лікування
Назальна хірургія. Назальна хірургія сама пособі не усуває СОАС, але може застосовуватися при непереносимості назального CPAP через назальну обструкцію.
Орофарингеальна хірургія. Виконується традиційними хірургічними способами, лазером або радіочастотними методами залежно від ситуації. В цілому ці методи ефективні в 80-90% випадків хропіння, але через рік ефект зменшується до 50%. Щодо апное ефект орофарингеальної хірургії становить 40-50% залежно від тяжкості апное. Піднебінні імплантати в даний час мають обмежену ефективність.
Хірургічна редукція кореня язика. Виконується лазером або радіочастотними методами; при легкому або середньотяжкому СОАС. Ефективність може досягати 40%.
Багаторівнева хірургія або хірургія Станфорда (верхньонижньощелепна). Це інвазивні хірургічні методики, застосуванню яких має передувати ретельне анатомічне обстеження пацієнта. Застосовуються тільки при неуспішному використанні назального CPAP або відмові пацієнта відСРАР.
Рішення про хірургічне лікування храпу та СОАС має прийматися кваліфікованим ЛОР-хірургом з урахуванням даних клінічного огляду, результатів полісомнографії та інших додаткових методів обстеження.
При приєднанні до СОАС центрального апное рекомендується використання автоматичних терапевтичних апаратів TriLeveI. Залежно від виявленого типу розладу дихання виділяють три рівні тиску: IPAP (тиск під час вдиху), EPAP (тиск на початку видиху) і EEPAP (тиск у кінці видиху), автоматично підлаштовуються у відповідності з поточними потребами пацієнта.
При центральному типові апное показане використання апаратів неінвазивної вентиляції легень. У випадку альвеолярної гіповентиляції (Піквікського синдрому) та синдрому перехресту, коли має місце хронічна гіпоксія, рекомендована постійна киснева терапія.
Паління
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синдром апное-гіпопное сну“ на сторінці 6. Приємного читання.
