За клінічними стадіями:
• 0 – преклінічна – хропіння з/без спорадичних апное, ІАГ < 10;
• 1 – початкова – повторення апное, що посилюються в окремих стана* (сон на спині, коли частішає можливість колапсу орофарінгеальних м'язів; поверхневий сні і REM-фаза сну, коли в дихальному центрі відбуваються фізіологічні осциляції, ІАГ в межах 30).
• 2 – розгорнута клінічна картина – повторні апное протягом всієї ночі, ІАГ >60.
• 3 – ускладнення (альвеолярна гіповентиляція, навіть вдень, падіння SaO2 в REM-фазі сну).
Алгоритм обстеження хворих за підозри на САГС
• 1. Діагностичне анкетування за допомогою спеціальних анкет (шкала симптомів САГС, шкала ESS, шкала вираженості хропіння, які містять питання про наявність і особливості хропіння, характер нічного сну, денну сонливість і т. д. Це допомагає виявити весь спектр скарг пацієнта і в поєднанні з клінічними методами встановити осіб з підвищеним ризиком для подальшого детального обстеження.
• 2. Огляд – виявлення факторів ризику: гіперстенична тілобудова, коротка товста шия, збільшення ваги тіла (іноді більше 120% від ідеальної маси), охват шиї більше 43 см у чоловіків, більше 40 см у жінок, патологія або аномалія верхніх дихальних шляхів, ознаки гіпотиреозу тощо.
• 3. Лабораторна діагностика: загальний аналіз крові (підвищення рівня гемоглобіну, поліцитемія), загальний аналіз сечі, біохімічні дослідження (АЛТ, ACT, лужна фосфатаза, креатинін, азот сечовини), газовий склад крові – гіпоксемія.
• 4. Безперервний нічний контроль насичення артеріальної крові киснем (SaO2) за допомогою вушного або пальцевого пульсоксиметра – найпростіший метод скринінгу САГС. Чутливість такого методу висока і є достатньою для виявлення швидких падінь показника насичення крові киснем під час епізодів апное сну навіть незначної тривалості (від 10 до 20 с). Нічна пульсоксиметрія разом з даними анамнезу (надмірна денна сонливість), опитування (шкала сонливості ESS) і фізикального дослідження (ожиріння, IMT 30 кг/м2) може бути корисною для скринінгу пацієнтів з високою вірогідністю САГС. Далі їм призначають полісомнографію в лабораторії сну.
• 5. В останні роки для скринінгової діагностики COAC використовують спрощені портативні прилади, якими пацієнт може користуватися в амбулаторних умовах. У них моніторується обмежена кількість параметрів. Портативні монітори можуть бути використані як альтернатива полісомнографічному дослідженню у пацієнтів із високою ймовірністю COAC середнього чи високого ступеня тяжкості.
6. Полісомнографія (ПСГ) – "золотий стандарт" в діагностиці САГС. Це синхронна реєстрація під час сну респіраторної активності і електро енцефалограми. Стандартна ПСГ включає: електроенцефалографію, електроокулографію, підборідкову електроміографію, електроміографію з м'язів ніг (рухи нижніх кінцівок), електрокардіографію, визначення носового та ротового повітряного потоку і дихальних зусиль грудної клітки та черевної стінки, пульсоксиметрію, реєстрацію положення тіла, візуальне спостереження за поведінкою пацієнта.
• 7. За показаннями виконуються: цефалометрична рентгенографія щелепно- лицьового скелета та носоглотки, пряма оглядова рентгенографія ОГК розмірів серця, фіброларингоскопія для визначення обструкції верхніх дихальних шляхів, передня або акустична риноманометрія щодо загального носового потоку та стану носового дихання, ЕКГ, холтерівське моніторування, КТ, MPT за наявності аномалій щелепно-лицьової ділянки, верхніх дихальних шляхів та за неефективності цефалометричної рентгенографії, обов'язкові консультації оториноларинголога, кардіолога, невролога.
• 8. Диференційний діагноз з нарколепсією, синдромом центрального сонного апное, ідіопатичною гіперсомнією, синдромом "неспокійних ніг", ларингоспазмом, гастроезофагеальним рефлюксом, диханням Чейн-Стокса.
Кардіологам, кардіохірургам, лікарям функціональної діагностики рекомендовано ширше впроваджувати полісомнографію – "золотий стандарт" для постановки діагнозу СОАС. Крім того, необхідно ширше впроваджувати метод скринінгових досліджень для виявлення хворих, яким слід проводити полісомнографію.
Діагностика COAC в першу чергу рекомендована пацієнтам з ожирінням, особливо тим, у кого є АГ, резистентна до стандартної медикаментозної терапії.
Доцільно рекомендувати обстеження на наявність COAC пацієнтам з гіпертензією, які класифікуються при добовому моніторуванні AT як "nondipper". Необхідно рекомендувати акушерам-гінекологам у разі загрози переривання вагітності або інших проблем плоду виключати проблему СОАС.
Коментар. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 №384 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії*.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синдром апное-гіпопное сну“ на сторінці 4. Приємного читання.
