Муколітики призначають перорально, в інгаляціях та парентерально, гіпертонічний розчин солі (3 або 6%) – в інгаляціях. Кожний хворий повинен мати індивідуальний інгалятор (небулайзер) типу Pari-Boy або Pari-Unior. У випадку меконіального ілеуса призначають перорально до 30 мл 20% р-ну ацетилцистеїну на добу за 3-4 прийоми, в клізмі – до 50 мл 20% р-ну в 50 мл води.
6. Фізичні методи видалення розрідженого за допомогою муколітиків харкотиння: вібраційний масаж, перкусія, контактне дихання в дренажному положенні; очищення дихальних шляхів – активний цикл дихальної гімнастики, аутогенний дренаж, позитивний тиск на видоху, дихання з флатером, дозований подовжений видих з опором губами та ін.; спеціальні вправи, стрибки на батуті, вправи на м'ячі.
Фізичні методи мобілізації та видалення слизу застосовуються щоденно самим хворим або його батьками чи за участю фахівців, у разі потреби – 2-3 рази на добу за індивідуальними схемами.
7. Антибіотикотерапія: у виборі антибіотика враховують результати мікробіологічних досліджень слизу з дихальних шляхів.
У разі наявності S. aureus перевага надається амоксициліну з клавулановою кислотою, цефуроксиму, аміноглікозидам, а також ко-тримоксазолу. За наявності Р. aeruginosa найбільш ефективні ципрофлоксацин, цефтазидим, тобраміцин (інгаляційно чи парентерально), коліміцин, іміпенем та ін. У разі колонізації дихальних шляхів S. aureus та Р. aeruginosa бажані планові курси ципрофлоксацину чи аміноглікозидів або поєднання цефалоспоринів III покоління з аміноглікозидами. Ефективні тривалі курси тобраміцину в інгаляціях.
8. Комплекси полівітамінів, які містять водо- та жиророзчинні вітаміни і мінерали (Se, Mo, Zn), карнітину гідрохлорид.
Перспективні напрямки лікування
• Антипротеолітичні препарати (β2-інгібітор протеїназ, даназол);
• препарати, що нормалізують іонний транспорт у клітинах дихальних шляхів, впливають на зменшення в'язкості секрету (амілорид);
• препарати, що поліпшують реологічні властивості харкотиння (людська ДНК-аза-пульмозим);
• пересадка легень, комплексу легені-серце, печінки у ряді випадків є операцією вибору, що дозволяє зберегти життя (виживаність більше 5 років).
Триває розробка препарату генної інженерії, який дозволить виправити дефект мутантного гена та відновити нормальну життєдіяльність клітин. Один з варіантів такого препарату – к-ДНК-ова конструкція – проходить клінічні випробування в США.
Профілактика
Плануючи народження дитини в сім'ї, де вже є чи був хворий на MB, необхідно зробити молекулярний аналіз типу мутацій в ТРБМ-гені у хворої дитини та обох батьків. У випадку встановлення двох мутацій ТРБМ-гена у хворого можлива пренатальна або передімплантаційна діагностика генотипу майбутньої дитини з народженням здорових дітей, гомозиготних щодо нормальної алелі та гетерозиготних до носіїв мутації.
У випадку ідентифікації лише однієї з двох мутацій сім'я вважається напівінформативною, їй рекомендується додатково ПДРФ-аналіз. Якщо і цей метод не відповідає на сумнів, рекомендується народження дитини, яка не має патологічного гена навіть у гетерозиготному стані, або подальше дослідження активності ферментів амніотичної рідини для виявлення хворого на MB плода.
Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Муковісцидоз“ на сторінці 5. Приємного читання.
