Принципи базисної терапії
Панкреатична недостатність зумовлена морфологічними незворотними змінами в екзокринній частині ПЗ (кістофіброз) і потребує протягом всього життя хворого постійної, достатньої, адекватної замісної ферментотерапії.
Муковісцидоз 95
Первинні порушення процесів травлення у хворих на MB носять переважно характер мальдигестії, а вже вторинно виникають явища мальабсорбції. Тому закономірним є позитивний ефект лікувальних сумішей, які містять амінокислоти або білок глибокого гідролізу, тригліцериди (ТГ), жирні кислоти з середньою довжиною ланцюга і моносахариди.
Зміни в ПЗ хворих на MB, за деяким винятком, не є запальними, тому йдеться не про зменшення в щоденному раціоні вмісту жирів, білків, вуглеводів, а про їх розщеплення ферментами. Дієтичне харчування хворих на неускладнений MB не потребує ніяких обмежень в асортименті продуктів та способі їх приготування.
Високий вміст іонів натрію і хлору в поті хворих призводить до надмірних, а в деяких випадках до катастрофічних втрат цих макроелементів. Додаткове введення солі з їжею щоденно є обов'язковим.
Хворі на MB народжуються з макроскопічно непошкодженими легенями, але 90% із них помирають від вад дихальної системи чи їх ускладнень. Це зумовлено постійним виділенням бронхіальними залозами густого, в'язкого секрету, який порушує мукоциліарний кліренс. Виникає хибне коло: застій слизу – обструкція – запалення – інфекція – гіперсекреція слизу. Аби зарадити цьому, потрібно постійно розріджувати і видаляти слиз із бронхів.
Приєднання до запального процесу в дихальній системі високопатогенної мікрофлори, схильної до постійної колонізації, вимагає застосування ефективних антибіотиків не під час загострення, а регулярно, плановими курсами.
Згущення і застій жовчі, схильність до утворення конкрементів у жовчовидільній системі потребують жовчогінних та гепатопротекторних засобів.
Аліментарні причини дефіциту вітамінів, в першу чергу жиророзчинних, та мікроелементів зумовлюють необхідність полівітамінних препаратів.
Лікувати хворих доцільно в амбулаторних умовах під наглядом та контролем за виконанням рекомендацій лікарів регіональних центрів MB, а в разі тяжкого стану, ускладнень, необхідності внутрішньовенної терапії – в стаціонарі, який має досвід лікування хворих на MB, чи в спеціалізованому відділенні.
Базисна терапія
• 1. Дієта. Рекомендовано на добу 35-45% калорій за рахунок жирів, 15% – білків, 45-50% – вуглеводів. Загальна кількість білків, жирів (переважно рослинного походження) в денному раціоні повинна становити 100% належних за віком, вуглеводів – 125%. Додатково приймають сіль (NaCl): діти віком до З років – 2-3 r/добу, більше 3 років – 3-5 r/добу. В жаркому кліматі, на тлі гіпертермії, посиленого фізичного навантаження та потовиділення слід підвищити дозу солі. Особливості харчового режиму: продукти не знежирені; регулярна їжа з достатньою перервою між її прийомами; бажано їсти 1-2 рази вночі; достатня кількість грубої клітковини. У разі необхідності застосовується агресивне годування за допомогою назогастрального зонду або гастростоми.
• 2. Замісна ферментотерапія на кожний прийом їжі з використанням мікрогранульованих ферментів ПЗ в ентеросолюбільній оболонці (креон).
Добова доза вираховується за рівнем ліпази – 1-10 тис. ОД/кг маси/день – залежно від ступеня зовнішньосекреторної недостатності ПЗ і розподіляється на кожний прийом їжі з урахуванням її кількості та якості (особливо щодо вмісту жиру). Корекція дози проводиться до відсутності нейтрального жиру в копрограмі або згідно з коефіцієнтом засвоєння жиру в 72-годинному аналізі калу. Не рекомендуються висококонцентровані ферменти дітям до 6 років.
• 3. Спеціальні лікувальні суміші (прегестіміл, пепті-юніор тощо): дітям раннього віку – як основний чи допоміжний продукт харчування, дітям старшого віку та дорослим – як додатковий продукт, бажано на ніч. Доза залежить від віку і ступеня дефіциту маси тіла. Одночасно із сумішшю не застосовують панкреатичні ферменти.
• 4. Жовчогінні препарати – хологогум, холефлюкс, суміші трав з жовчогінним ефектом тощо.
У випадку холестазу, холелітіазу – урсодезоксихолєва кислота (УДКХ) у дозі 10 мг/кг/день протягом 6-24 міс. до зменшення або зникнення конкрементів. У разі відсутності ефекту через 12 міс. лікування скасовують.
У випадку появи клінічних та УЗД-ознак цирозу печінки (ЦП) – 5-аденозилβ-метіонин (гептрал) у дозі 20 мг/кг/день; початковий курс в/в – 10-14 днів, потім перорально в тій же дозі – 10-20 днів. Курс повторюють 2-3 рази на рік,
5. Муколітики – постійно або з перервами в декілька днів, але не більше. М-ацетилцистеїн: дітям віком до 2 років – до 150 мг/добу, 2-6 – до 300 мг/ добу, 6-10 – 450 мг/добу, 10 і більше – 600 мг/добу. S-карбометилцистеїн: дітям 2-6 років – до 750 мг/добу, старшим – до 1,5 r/добу. Амброксолу гідрохлорид: дітям віком до 2 років – до 15 мг/добу, 2-5 – до 22 мг/добу, 5-12 – до 45 мг/добу, 12 років і більше – до 150 мг/добу. Можливе поєднання амброксолу гідрохлориду з ацетилцистеїном або з карбоцистеїном. У прийомі ацетилцистеїну разом з антибіотиками потрібний інтервал між ними в 2 год. Амброксолу гідрохлорид, навпаки, посилює дію антибіотиків, тому їх слід застосовувати одночасно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Муковісцидоз“ на сторінці 4. Приємного читання.
