Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Основи фізіології та гігієни харчування

Вітамін - органічна речовина, що утворюється у тваринному організмі чи надходить з їжею в дуже незначних кількостях, але є абсолютно необхідною для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму. Багато вітамінів є попередниками коферментів, у складі яких вони беруть участь у різних ферментативних реакціях. Звичайно першоджерелом вітамінів є харчові рослини. Розрізняють водорозчинні (В1, В2, В6, В12, РР і С) і жиророзчинні вітаміни (А, Б, Е, К).

Вітамін А - ретинол, жиророзчинний вітамін, необхідний для нормального обміну речовин. В організмі людини ретинол утворюється з каротину, що надходить з їжею. Ретинол входить до складу тваринних жирів. При нестачі ретинолу розвиваються куряча сліпота і ксерофтальмія.

Вітамін В1- тіамін, водорозчинний вітамін, що бере участь у складі коферменту тіамінпірофосфату (кокарбоксилази) у реакціях декарбоксилірування кетокислот. Тіамін регулює вуглеводний обмін, бере участь у процесі дихання і передачі імпульсів у нервовій системі. Джерелами тіаміну є дріжджі, хліб з борошна грубого помелу, гречана і вівсяна крупа, картопля, печінка.

Вітамін В12- ціанкобаламін, водорозчинний вітамін, що входить до складу ряду ферментів; активує білковий обмін; бере участь у біосинтезі метіоніну, нуклеїнових кислот; впливає на вуглеводний і жировий обмін; бере участь у кровотворенні; міститься в печінці, нирках, яйцях, сої.

Вітамін В2 - рибофлавін, водорозчинний вітамін. Рибофлавін у складі ряду окислювально-відновних ферментів бере участь у реакціях переносу електронів, у перетвореннях амінокислот та інших сполук. Рибофлавін міститься в молочних і м'ясних продуктах, салатних овочах, у курячому жовтку, пивних дріжджах; синтезується мікроорганізмами і рослинами.

Вітамін В3- пантотенова кислота, водорозчинний вітамін. В організмі пантотенова кислота входить до складу коферменту А, що бере участь у багатьох реакціях обміну речовин. Дефіцит пантотенової кислоти призводить до порушень обміну речовин. За хімічною природою пантотеновая кислота - цедипептид.

Вітамін В6- піридоксин, водорозчинний вітамін; похідний піридину. У тканинах піридоксин перетворюється на піридоксальфосфат - кофермент, що бере участь у реакціях синтезу і розщеплення амінокислот. Піридоксин синтезується мікрофлорою кишечнику.

Вітамін Вс - фолієва кислота, водорозчинний вітамін. Як кофермент фолієва кислота бере участь у реакціях синтезу азотистих сполук і в кровотворенні.

Вітамін С - аскорбінова кислота, водорозчинний вітамін, синтезований рослинами з галактози і деяких тварин із глюкози. Аскорбінова кислота підвищує опірність організму до несприятливих впливів, сприяє регенерації. Відсутність аскорбінової кислоти в їжі людини викликає цингу (скорбут), знижує опірність до захворювань.

Вітамін Б3- холекальциферол, жиророзчинний вітамін, що міститься у тваринних продуктах: сир, вершкова олія, яєчний жовток, печінка, лосось, тунець.

Вітамін Н - біотин, водорозчинний вітамін; кофермент, що бере участь у реакціях переносу вуглекислого газу до органічних сполук. В організмі людини біотин синтезується мікрофлорою кишечнику. Дефіцит біотину викликає головним чином захворювання шкіри.

Вітамін К1- філохінон, вікасол, жиророзчинний вітамін, що бере участь у біосинтезі факторів згортання крові. Філохінон міститься в зелених частинах рослин. У людини філохінон утворюється мікрофлорою кишечнику.

Вітаміни Б - кальцифероли, жиророзчинні вітаміни, що регулюють обмін кальцію і фосфору в організмі. Кальцифероли необхідні для росту кісток. Під дією ультрафіолетових променів кальцифероли утворюються зі стеринів у шкірі. Нестача кальциферолів спричиняє порушення мінерального обміну.

Вітаміни Е - токофероли, група жиророзчинних вітамінів, синтезованих рослинами. Недолік токоферолів веде до безплідності.

Ворсинки кишкові - виступаючі в порожнину вирости слизової оболонки тонкої кишки.

Всмоктування - процес проникнення речовин через клітинну мембрану в клітину; а з клітини - у внутрішнє середовище організму.

Вуглеводи - органічні сполуки, до складу яких входять вуглець, кисень і водень. Вуглеводи рослин - первинні продукти фотосинтезу й основні вихідні продукти біосинтезу інших речовин. Вуглеводи складають суттєву частину харчового раціону людини; окислюючись, забезпечують усі клітини організму енергією; входять до складу клітинних оболонок та інших структур; беруть участь у захисних реакціях організму. Вуглеводи поділяються на моносахариди, олігосахариди і полісахариди.

Гастрин - гормон клітин астральної частини шлунку і дванадцятипалої кишки, який стимулює кислу шлункову секрецію.

Гастрографія - загальна назва методів графічної реєстрації різних функцій шлунку.

Гастроцит - клітина шлунку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фізіології та гігієни харчування» автора Зубар Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЛОСАРІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина1. Фізіологічні процеси, що пов'язані з функцією харчування

  • 1.2. Функції їжі та фактори їх забезпечення

  • 1.3. Біологічна дія їжі та різновиди харчування

  • 1.4. Розвиток науки про харчування

  • 1.5. Предмет і завдання дисципліни "Основи фізіології та гігієни харчування"

  • РОЗДІЛ 2. Система травлення і процеси травлення

  • 2.5. Травлення в тонкому кишечнику. Фізіологічні основи і значення вчення про порожнинне, пристінкове та внутрішньоклітинне травлення

  • 2.6. Травлення у товстому кишечнику

  • 2.7. Асиміляція їжі організмом. Особливості засвоєння нутрієнтів

  • 2.8. Фізіологічні основи голоду і насичення

  • РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини

  • 3.3. Гуморальна система регуляції. Функції окремих залоз внутрішньої секреції

  • 3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси

  • 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи

  • 3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи

  • ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ

  • 4.3. Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування

  • 4.4. Поняття біологічної цінності білків та методи визначення

  • 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування

  • РОЗДІЛ 5. Фізіолого-гігієнічне значення ліпідів

  • 5.3. Фізіолого-гігієнічна роль фосфоліпідів та стеринів

  • 5.4. Поняття харчової та біологічної цінності жирів

  • 5.5. Фізіолого-гігієнічне обґрунтування норм споживання ліпідів

  • РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів

  • 6.3. Фізіолого-гігієнічна роль доступних вуглеводів та наслідки надлишку і дефіциту їх у харчовому раціоні

  • 6.4.Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів та наслідки надлишку та дефіциту їх у харчовому раціоні

  • 6.5. Фізіологічні основи нормування споживання вуглеводів

  • РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму

  • РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму

  • 8.3. Особливості засвоєння мінеральних речовин, основні джерела та фізіологічні норми їх споживання

  • 8.4. Демінералізуючі чинники

  • ЧАСТИНА ІІI. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЇХНІХ КОМПОНЕНТІВ

  • ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

  • 10.2. Енергетичні витрати людини та їх складові

  • 10.3. Поняття про раціональне харчування та про його закони

  • 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону

  • 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі

  • РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення

  • 11.4. Фізіологічні особливості організму дітей і підлітків та принципи їхнього раціонального харчування

  • 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку

  • 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування

  • РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування

  • 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози

  • 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи

  • 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті

  • ГЛОСАРІЙ
  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи