Розділ «3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси»

Основи фізіології та гігієни харчування

Склад їжі впливає на функціонування нейрогуморальної системи.

Білки - стимулюють розвиток центральної нервової системи, регулюють збудженість і гальмування у корі головного мозку, формують умовні рефлекси: здібність до навчання, запам'ятовування (особливо лізин); амінокислоти є матеріалом для синтезу нейромедіаторів і гормонів.

Стимулюють розумову діяльність, концентрацію уваги:

♦ валін; фенілаланін;

♦ аспарагін; глутамін;

♦ глютамінова кислота.

Знижують стомлюваність: лізин; метіонін; аргінін; аспарагінова кислота.

В енергозабезпеченні клітин мозку беруть участь: аланін; глутамін; цистеїн. Глутамін знижує гостроту психічних захворювань і неврозів, глутамінова кислота виконує медіаторну функцію.

Стимулюють функції наднирників і гіпофізу: триптофан, аргінін, орнітин, тирозин, щитоподібної залози - фенілаланін; тирозин.

Дефіцит білка у раціоні призводить до різкого пригнічення розвитку центральної нервової системи, погіршання формування та збереження умовних рефлексів, здібності до навчання, послаблення збудженості у корі головного мозку.

Вуглеводи - джерело енергії для функціонування мозку: нестача глюкози у крові посилює збудливість клітин головного мозку (емоційні реакції і судоми) та втрати свідомості. Легкозасвоювані вуглеводи тонізують кору головного мозку, знімають її втому. Тому їх постійне вживання є необхідним, але в оптимальних співвідношеннях з полісахаридами. При нестачі глюкози в крові розвивається гальмування кори головного мозку і посилюються емоційні реакції. Це слід враховувати у стосунках з людьми.

Ліпіди - складові клітинних мембран нейронів та мієлінових оболонок нервових волокон (ПНЖК, лецитин, кефалін, фосфатидил-холін).

Вітаміни необхідні для синтезу медіаторів: синтез медіатора ацетилхоліну відбувається за участі вітаміну В1 з холіну, а синтез норад-реналіну, серотоніну, γ-аміномасляної кислоти відбувається у присутності вітамінів В6, С. Вітаміни групи В нормалізують функціонування нервової системи. Вітамін В2 покращує діяльність зорового аналізатора, РР підтримує діяльність центральної нервової системи. При нестачі вітаміну В1 порушується умовно-рефлекторна діяльність мозку, значно слабшають процеси збудження та посилюються процеси гальмування, що призводить до зниження працездатності людини. Вітамін В6 впливає на рухові нейрони (хвороба бері-бері).

Мінеральні речовини беруть участь у передачі нервових імпульсів (Na, К, Са), впливають на активність ферментів, які каталізують основні процеси обміну у нейронах та утворення медіаторів (Na, К, Са, Р, Мg); мідь впливає на умовно-рефлекторну діяльність головного мозку, на процеси збудження і гальмування; марганець підвищує збудженість нервової системи.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фізіології та гігієни харчування» автора Зубар Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина1. Фізіологічні процеси, що пов'язані з функцією харчування

  • 1.2. Функції їжі та фактори їх забезпечення

  • 1.3. Біологічна дія їжі та різновиди харчування

  • 1.4. Розвиток науки про харчування

  • 1.5. Предмет і завдання дисципліни "Основи фізіології та гігієни харчування"

  • РОЗДІЛ 2. Система травлення і процеси травлення

  • 2.5. Травлення в тонкому кишечнику. Фізіологічні основи і значення вчення про порожнинне, пристінкове та внутрішньоклітинне травлення

  • 2.6. Травлення у товстому кишечнику

  • 2.7. Асиміляція їжі організмом. Особливості засвоєння нутрієнтів

  • 2.8. Фізіологічні основи голоду і насичення

  • РОЗДІЛ 3. Вплив харчування на функціонування основних систем організму людини

  • 3.3. Гуморальна система регуляції. Функції окремих залоз внутрішньої секреції

  • 3.4. Вплив структури та характеру харчування на нейрогуморальні процеси
  • 3.5. Фізіолого-гігієнічні основи діяльності серцево-судинної системи

  • 3.6. Роль харчування у функціонуванні серцево-судинної системи

  • ЧАСТИНА ІІ. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НУТРІЄНТІВ

  • 4.3. Фізіологічні основи нормування білка у раціонах харчування

  • 4.4. Поняття біологічної цінності білків та методи визначення

  • 4.5. Засвоєння білків. Фізіолого-гігієнічні заходи щодо поліпшення білкового харчування

  • РОЗДІЛ 5. Фізіолого-гігієнічне значення ліпідів

  • 5.3. Фізіолого-гігієнічна роль фосфоліпідів та стеринів

  • 5.4. Поняття харчової та біологічної цінності жирів

  • 5.5. Фізіолого-гігієнічне обґрунтування норм споживання ліпідів

  • РОЗДІЛ 6. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів

  • 6.3. Фізіолого-гігієнічна роль доступних вуглеводів та наслідки надлишку і дефіциту їх у харчовому раціоні

  • 6.4.Фізіолого-гігієнічна роль недоступних вуглеводів та наслідки надлишку та дефіциту їх у харчовому раціоні

  • 6.5. Фізіологічні основи нормування споживання вуглеводів

  • РОЗДІЛ 7. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та проблема забезпечення ними організму

  • РОЗДІЛ 8. Фізіолого-гігієнічне значення мінеральних речовин та проблема забезпечення ними організму

  • 8.3. Особливості засвоєння мінеральних речовин, основні джерела та фізіологічні норми їх споживання

  • 8.4. Демінералізуючі чинники

  • ЧАСТИНА ІІI. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЇХНІХ КОМПОНЕНТІВ

  • ЧАСТИНА ІV. ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

  • 10.2. Енергетичні витрати людини та їх складові

  • 10.3. Поняття про раціональне харчування та про його закони

  • 10.4. Фізіолого-гігієнічні вимоги до харчового раціону

  • 10.5. Фізіолого-гігієнічні вимоги до режиму харчування та умов приймання їжі

  • РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення

  • 11.4. Фізіологічні особливості організму дітей і підлітків та принципи їхнього раціонального харчування

  • 11.5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей похилого віку

  • 11.6. Фізіолого-гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування

  • РОЗДІЛ 12. Фізіолого-гігієнічні основи лікувального харчування

  • 12.3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при хворобах печінки, жовчного міхура та підшлункової залози

  • 12.4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при захворюваннях нирок та серцево-судинної системи

  • 12.5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті

  • ГЛОСАРІЙ

  • ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи