РОЗДІЛ 11. Фізіолого-гігієнічні основи харчування різних вікових та професійних груп населення

11.1. Норми харчування для населення України

Вивчення та раціональна корекція харчування населення є досить актуальною проблемою, оскільки - це гарантія забезпечення стану здоров'я на оптимальному рівні, профілактика аліментарних захворювань, зниження інфекційних захворювань серед населення. Цим проблемам у нашій країні приділяється велика увага, розробляються наукові основи харчування у зв'язку з екологічно несприятливими умовами проживання.

Незважаючи на те, що харчування кожної людини повинно бути індивідуальним і враховувати індивідуальні енергетичні витрати, звички, характер діяльності та специфіку захворювань, організація масового харчування вимагає розробки узагальнених вимог до харчування певних груп населення.

У Нормах фізіологічних потреб (дод. 1) наведені потреби основних харчових речовин та енергії для різних груп населення з врахуванням інтенсивності їх праці, віку, статі. Згідно з нормами, залежно від рівня середньодобового коефіцієнта фізичної активності (КФА), працездатне населення України поділене на 4 групи:

Кожна група диференційована на 2 підгрупи за статтю та на 3 підгрупи за віком: 18-29 років, 30-39 років, 40-59 років.

Категорію людей похилого віку диференціюють на 2 підгрупи за статтю і на 2 підгрупи за віковою приналежністю: 60-74 років; 75 років та старші. Категорію дітей та підлітків поділяють на 9 підгруп: 0-3 місяці, 4-6 місяців, 7-12 місяців, 1-3 роки, 4-6 років, 6 років, 7-10 років, 11-13 років, 14-17 років. Диференціація за статтю передбачена з 11 років. Для підлітків, які навчаються в ПТУ, потреба в енергії та нутрієнтів збільшується на 10-15 % порівняно зі школярами відповідного віку.

Складаючи раціони харчування для різних груп населення, необхідно враховувати:

У особливості організму людини та вплив на нього умов проживання та праці;

У додаткові фізичні або розумові навантаження: активні види відпочинку, спортивні навантаження, тривалі прогулянки, рухливі ігри, праця на присадибних ділянках тощо;

У сезонність: поправочний коефіцієнт влітку складає 0,9 енерговитрат, восени і весною - адекватно енерговитратам, взимку - 1,1 енерговитрат.

У додаткового харчування потребують вагітні жінки та матері, які годують дітей груддю.

11.2. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування людей розумової праці

11.3. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування робітників середньої та важкої фізичної праці

Середню фізичну активність мають працівники професій з механізованими та частково механізованими виробництвами та сфери обслуговування. Серед них найбільш поширена професія - це водії різних видів транспорту. їхня праця, незважаючи на низку особливостей, обумовлених конкретними умовами праці, має загальні риси:

> велике навантаження на зір та зоровий апарат;

> значні нервово-психічні навантаження;

^ відносно низький рівень м'язової активності;

> загальмованість центральної нервової системи внаслідок монотонної вібрації.

Тому харчування має забезпечити організм захисними компонентами їжі. На прикладі професії водіїв показано основні фізіолого-гігієнічні підходи до їхнього раціонального харчування (рис. 11.2).