Розділ «Тема 7. Лікарські рослини та сировина, які містять фенологлікозиди і фенолокислоти»

Лимон застосовують для пом'якшення шкіри рук. Жінки після прання білизни змазують руки сумішшю рівних частин лимонного соку і гліцерину. Після роботи у полі чи саду руки натирають лимонним соком, а щоб шкіра на долонях пе грубіла, роблять масаж м'якою стороною шкірки лимона. Виводять плями на шкірі від тютюну – 3 рази на день протирають пемзою і змочують соком. Щоб позбутися неприємної пітливості рук, їх не менше 3 разів на добу протирають сумішшю 1 частини соку і 5 частин горілки.

Для надання шкірі пружності беруть 3 яєчних жовтка, 0,25 склянки лимонного соку, склянку 96 % спирту, 50 мл камфорного спирту, 0,5 склянки води, все змішують і за допомогою марлевого тампону наносять на шкіру. Для цього готують також іншу суміш: збивають жовток 1 яйця, додають 25 г лимонного соку, 0,5 склянки горілки, 50 г камфорного спирту; або 0,5 склянки вершків змішують з 1 жовтком, соком половини лимона і 1 ст. л. горілки.

З лимона готують засоби для догляду за волоссям. Щоб надати їм блиску після фарбування і миття їх прополіскують соком або розчином 1 ст. л. соку в 1 л води. Щоб волосся було м'яким, пухнастим і блискучим його натирають сумішшю 1 яєчного жовтка з соком 0,5 лимону, або сумішшю 2 яєць, соку з половини лимону і декількох крапель коньяку, тримають 20-30 хв. і змивають. Для виведення лупи 1 раз на тиждень у шкіру голови втирають суміш 2 жовтків з соком половини лимона і декількома краплями мигдалевої олії, яку через 30 хв. змивають теплою водою та ополіскують водою з оцтом або лимонним соком. При сухому волоссі роблять масаж голови (10 хв.), втираючи суміш соку 0,5 лимона і 3 ст. л. соняшникової або рицинової олії.

При надмірному обволосінні обличчя у жінок, якщо шкіра жирна або нормальна, її змащують гарячою сумішшю рівних частин соку і меду. Після висихання мазь знімають. Поступово волосся знебарвлюється, а шкіра стає еластичною і м'якою.

Щоб зменшити пори, після парової ванни лице ополіскують спочатку теплою, а потім холодною водою, до якої додають лимонний сік.

Сік лимона входить до складу мазей, емульсій, лосьйонів, туалетних вод та інших косметичних сумішей, головним чином для відбілювання шкіри та виведення латаття.

Плоди використовують дія виготовлення цукатів, соків, сиропів, безалкогольних напоїв, цукерок та ін. Чай з лимоном піднімає тонус організму і є джерелом вітамінів й інших біологічно активних речовин.

Лимонник китайський (Schizandra chinensis Turcz. Baill.)

Багаторічна листопадна дерев'яниста ліана з родини Лимонникові (Schizandraceae) з потужною кореневою системою, шнуроподібними стеблами довжино до 16 м. Листки чергові, оберненояйцевидні, цілокраї з червоними черешками, квітки у більшості одностатеві, білі або рожево-білі ароматні з воскоподібною оцвітиною по 3-5 листків у пазухах. Цвіте у травні-червні. Плід – соковита багатолистянка, яка складається з багаточисленних червоних ягодоподібних одно- або двонасінних плодиків.

Поширення. Росте по гірських схилах, долинах річок, узліссях, просіках, чагарниках, у кедрових і мішаних лісах Далекого Сходу. На території України трапляється в колекціях наукових установ та садових ділянках. Культивують.

Заготівля. Збирають й сушать стиглі плоди та насіння.

Хімічний склад. У насінні міститься близько 0,12 % схізандрину, що має тонізуючу і стимулюючу дію, схізандрол, до 33,8 % напіввисихаючої олії із значним вмістом вітаміну Е. У плодах є кислоти: лимонна (10,94-11,36 %), яблучна (7,6-8,4 %), винна (0,8 %), бурштинова, а також барвні, пектинові та дубильні речовини, вітамін С (350-580 мг%), арабон, галактан, вуглеводи, кумарини, антрахінони, флавоноїди, сапоніни, сполуки заліза, марганцю, кремнію, фосфору, кальцію. Всі частини містять ефірну олію, (кора – 2,6-3,2 %, насіння -1,6-1,9 %, м'якуш плодів – 0,3 %, стебла й гілки – 0,2-0,7 %, корені – сліди), в яких є альдегіди, кетони, сесквітерпени.

Застосування. Лимонник збуджує центральну нервову систему, позитивно впливає на умовно-рефлекторну діяльність, підвищує нервово-м'язову збудливість, стимулює серцево-судинну систему і дихання, підвищує розумову та фізичну працездатність при стомлюваності, викликає підвищення світлової чутливості ока й прискорює його адаптацію до темряви. Застосовують як загальнозміцнювальний і стимулюючий засіб при розумовій та фізичній перевтомі, підвищеній сонливості, астенічних і депресивних синдромах (психотенїї, травматичній цереброастенїї, атеросклеротичній неврастенії, депресивній параноїдальній формі шизофренії, реактивних депресіях у хворих атеросклерозом), гіпотонії', здоровим людям для упередження перевтоми, посилення нічного зору. Препарати лимонника не виснажують нервову систему і не викликають ускладнень, проте протипоказані при нервовому збудженні, гіпертонії, безсонні, порушеннях діяльності серцево-судинної системи.

Найчастіше вживають 20 % настоянку плодів та насіння на 96 % спирті по 20 крапель 2 рази на день у першій половині дня. Порошок та таблетки із плодів приймають по 0,5 г 2 рази на день. З сухих плодів готують настоянку 10:200 і приймають по 1 д. л. 2 рази на день. При антацидному гастриті приймають по 0,5 г порошку ягід за 15 хв. до їди або по 1 ст. л. свіжих ягід чи 5 % відвару ягід або насіння 2 рази на день впродовж місяця. При гіперацидних гастритах з дотриманням дієти приймають порошок насіння по 0,5 г за 30 хв. до їди 2 рази на день 30-40 днів. Рідкий екстракт вживають для стимулювання пологової діяльності – по 20-25 крапель 3 рази з годинним інтервалом між прийомами.

Плоди використовують для сиропів, фруктових вод, начинки для цукерок, варення, джему, квасу, морсу, киселів. Свіжий сік додають до води, щоб одержати освіжаючі напої, що втамовують спрагу. Плоди й стебла вживають в їжу.

Мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.) (Arbutus uva-ursi)

Дрібний вічнозелений приземкуватий кущик з родини Вересові (Еrісасеае) з добре розвинутою кореневою системою і гіллястими лежачими стеблами завдовжки до 1,2 м. Листки чергові шкірясті, довгастооберненояйцевидні, зверху – темно-зелені з полиском, з внутрішньої сторони – з помітними сітчасторозташованими вдавленими жилками світлішого кольору. Квітки двостатеві, білого або блідо-рожевого кольору. Цвіте у травні-червні. Плід – червона ягодоподібна куляста кістянка.

Поширення. Росте на піщаних грунтах у лісах, чагарниках, на відкритих місцях, вирубках, згарищах, у тундрі по всьому СНД.

Заготівля. Збирають і сушать листя після танення снігу до початку цвітіння і восени до часу дозрівання плодів та їх осипання.

Хімічний склад. У листі містяться глікозиди арбутин, метиларбутин (6-8 %), ериколін, дубильні речовини (6-8 %), галова, елагова, урсолова, хінна, мурашина кислоти, гідрохінон, уврол, гіперозид, кверцетин, ізокверцетин, мірицитрин, кверцитрин, мірицетин, ефірна олія, вітамін С, мікроелементи (марганець, алюміній, мідь, срібло, барій, свинець), арбутаза.