Розділ «Тема 2. Збирання фітосировини»

В кожній адмістративній області є перелік видів, які знаходяться під регіональною охороною. Як правило, це види з обмеженим поширенням та малим ресурсним потенціалом в даній адміністративній області, тоді як в іншій області вони можуть мати значні ресурси. Проте є ряд видів, які є під регіональною охороною в усіх областях, а саме: горицвіт весняний, солодка гола, мучниця, гірчак зміїний тощо.

Не дозволяється збір лікарської рослинної сировини:

а) в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, де це

обмежено встановленим режимом їх охорони;

б) в лісопарковій частині лісів зелених зон;

в) в лісах, що знаходяться у межах міст, селищ та інших населених пунктів;

г) на інших ділянках, визначених для охорони науковими установами, та

встановлених органами виконавчої влади.

Організація планування заготівлі природних рослинних ресурсів передбачає визначення нормативів та встановлення лімітів на використання природних рослинних ресурсів.

Нормативи використання природних рослинних ресурсів сировини корисних рослин визначаються Міністерством екології та природішх ресурсів України на підставі матеріалів обстеження природних рослинних ресурсів та поширення видів рослин, сировина яких заготовляється.

Встановлення лімітів використання природних ресурсів рослинного світу місцевого значення здійснюється в порядку, що визначається Верховною Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів на основі експертних науково-обгрунтованих висновків місцевих органів Міністерства екології та природних ресурсів України про стан наявних природних рослинних ресурсів [1]. З метою регулювання використання наявних ресурсів дикорослих рослин обласними державними адміністраціями затверджується на основі наукового обгрунтування науково-дослідних установ та органів Мінекології перелік видів корисних рослин та обсяг можливого їх використання, а також перелік видів рослин, використання яких забороняється.

Ресурсне обстеження стану природних ресурсів лікарських рослин має проводитись компетентними науковими установами не рідше 1 разу в 5 років; для трав'янистих рослин цей період має бути скороченим до 3-4-х років, оскільки в умовах трансформованого середовища це оптимальний період збереження сировинної цінності масивів основних трав'янистих рослин.

ВИЗНАЧЕННЯ

а. Природні рослинні ресурси – це частина природних ресурсів, представлена рослинами, які використовуються чи можуть бути використані для прямого чи непрямого вживання, створенім матеріальних багатств та ін.

б. Рослинна сировина – це частини рослин, які придатні для безпосереднього використання чи переробки.

в. Біологічний запас сировини – загальна маса сировини на площі масивів, визначається в перерахунку на суху вагу, виражається в кг, т.

г. Експлуатаційний запас – кількість доступної сировинної маси масивів, яку можна зібрати, не підриваючи можливості регенерації популяцій рослин, виражається в кг, т.

Експлуатаційний запас для рослин, сировиною яких є генеративні органи (плоди, квітки, суцвіття та ін.) становить до 80 % від біологічного; коли сировиною є надземні органи, то для трав'янистих однорічників, відповідно – 50 %, для дво- та багаторічників – 25-30 %; для дерев, кущів, кущиків та напівкущиків – 25 %; для підземних органів: для трав'янистих рослин -25%, дерев, кущів, кущиків та напівкущиків – 10 % від біологічного запасу сировини. При заготівлі кори дерев та кущів сировина збирається тільки з молодих гілок, що в перерахунку на загальну масу складає близько 5 % від біологічного запасу.

д. Обсяг допустимого щорічного використання сировини рослин розраховується після ресурсної оцінки конкретного масиву чи певної території. Це частина сумарних експлуатаційних запасів, яку можна планувати для заготівлі на календарний рік, враховуючи період черговості заготівель.

Сумарний експлуатаційний запас