Розділ «Тема 2. Збирання фітосировини»

Основи фармакогнозії і фітотерапії

Сировину розкладають топким шаром (3-5 см). Більш товстим може бути шар ефіроолійних рослин (7-10 см). Краще на горищі сушити сировину одного виду. Якщо ж цього зробити не можна, то між окремими видами сировини необхідно залишити широкі проходи (1-1,5 м), щоб запобігти їх змішуванню. На високих горищах, щоб збільшити сушильні площі, доцільно зробити стелажі з натягнутою на них нещільною тканиною (марлею, мішковиною тощо) або металічною сіткою. Висушена на стелажах сировина звичайно кращої якості, оскільки завдяки доступу повітря зверху і знизу вона висихає значно скоріше, ніж розкладена на підлозі.

Для якісного і швидкого сушіння лікарської сировини необхідно забезпечити гарну вентиляцію: це досягається тим, що на протилежних боках горища відкриваються двері і вікна. Λ ще краще поставити там витяжні труби або вентилятори.

Сушити сировину можна також на печах, лежанках, у теплицях.

Для сушіння лікарської сировини не придатні горища тваринницьких ферм, де вона може набути стороннього запаху, а також приміщення, де зберігаються продукти і матеріали з запахом, отрутохімікати, мінеральні добрива та ін. Не можна сушити лікарську сировину поблизу складів наливних і мастильних матеріалів.

Висушування лікарської рослинної сировини з використанням сонця є найбільш простим, доступним і економічним способом. Але при цьому необхідно знати, до якої міри сонячні промені впливають на збереження фармакологічно активних речовин і зовнішній вигляд сировини. При сушінні на сонці руйнується хлорофіл і листя набуває бурого або жовтого кольору, змінюється забарвлення багатьох квітів, сировина стає нестандартною за кольором. Для деякої сировини робляться винятки: цитварний полин та траву ефедри хвощової можна сушити на сонці. Повітряно-сонячне сушіння можна застосовувати для багатьох коренів, кореневищ і кори, які не змінюють колір при сушінні на сонці. Але слід пам'ятати, що для деяких алкалоїдоносних видів сировими сонячне сушіння непридатне через втрату значної кількості алкалоїдів.

Повітряно-сонячне сушіння використовують і при досушуванні "зернових" видів сировини, зокрема плодів рослин родини селерових (зонтичних). Часто цей вид сушіння є корисним для попереднього прив'яленім ягід та інших соковитих плодів. Необхідно пам'ятати, що при цьому не можна сушити сировину просто на землі, оскільки з грунту постійно надходить волога, що продовжує строки сушіння і призведе до втрати біологічно активних речовин.

Лікарську сировину висушують до "повітряно-сухого стану", яке залежно від виду сировини коливається в межах 10-14 % залишкової вологості; для ягід, багатих на вуглеводи, залишкова вологість може бути вищою: для чорниць -17%, для ягід ялівцю – до 20 %.

Штучне сушіння здійснюється в сушарках різного типу з штучним обігрівом. Перевага такого сушіння полягає в тому, що сировина висихає швидко і має добру якість. Є різні типи сушарок: стаціонарні і переносні. У спеціалізованих господарствах або аптеках будують сушарні камерного типу. їх конструкція нагадує аптечну сушильну шафу, в них передбачається регулювання температурного режиму. Є пересувні електросушильні апарати камерного типу. Як камерну сушарку можна використовувати сільські печі, через декілька годин після топлення, і духовки, в них добре сохнуть кори, підземні частини рослин і соковиті плоди. Але треба мати на увазі, що сировина в них може підгоріти і спектися. Є ще конвеєрні сушарки безперервної дії.

Штучне сушіння дає можливість висушувати рослинну сировину з урахуванням відповідного температурного режиму. Залежно від структури біологічно активних сполук і типу сировини температурний режим сушіння буде різним. Сировину, що містить ефірні олії та бальзами, сушать при температурі 25-30 °С; сировину, що містить камеді та смоли – при 30-35 °С; алкалоїди і глікозиди – при 40-60 °С; фенологлікозиди, дубильні речовини та сапоніни – при 50-60 °С. При більш високій температурі сушать сировину, яка містить флавоноїди, вітаміни – при 70-80 °С, але якщо в ній містяться інші термолабільні речовини, температура сушіння знижується. Наприклад, суцвіття пижми і квітки глоду містять флавоноїди та ефірні олії, тому сушать їх при температурі не вище 40 °С. Сировину, що містить велику кількість полісахаридів, органічних кислот (соковиті плоди, ягоди) слід спочатку прив'ялити при низькій температурі, а потім досушувати при 70-80 °С.

Найважче сушаться підземні частини рослин: їх спочатку струшують від залишків землі, очищують щіткою або струменем води, розрізають упродовж або ріжуть на шматки, іноді нанизують на мотузку, після чого піддають сушінню.

Сировина багатьох видів рослин висихає нерівномірно. Наприклад, листя трав висихає значно швидше, ніж стебла; у листя – пластинка висихає швидше, ніж черешки і товсті жилки. Сушити треба до тих пір, поки не висохнуть найтовстіші, соковиті частини. Звичайно при цьому більш тонкі і ніжні частини пересихають, легко ламаються і кришаться. Щоб уникнути цього, пересушену сировину залишають під наметом просто неба на ніч або виносять па деякий час у погріб, щоб воно зволожилося і менше подрібнювалося.

Становлять інтерес принципово нові способи сушіння: вакуум-сушіння; сушіння інфрачервоними променями; за допомогою так званої "гармати-циліндра", де миттєво знижується тиск і видаляється волога; сушіння за допомогою ліофілізацїї, тобто заморожування свіжої сировини, коли вода у вигляді льоду видаляється за допомогою вакуума. Розроблені сублімаційні установки для сушіння з повним збереженням біологічно активних речовин, а також метод сушіння за допомогою адсорбентів, зокрема силікагелю.

Таким чином, при достатній температурі і гарній вентиляції сировина висихає досить швидко: за 3-7 днів, а у сушарках і печах навіть за 1-2 дні. Кінець сушіння визначають за такими ознаками: сировина стає легкою; коріння, кореневища, кора, стебла повинні ламатися з тріском, а не згинатися; листя, квітки і суцвіття розтираються у порошок, а стиснуті в руці висушені соковиті плоди не повинні злипатись у грудку і не залишати п'ятен.

За вмістом вологи кожна сировина повинна відповідати стандартам, зазначеним у нормативно-технічній документації.


Заготівля лікарських рослин: зберігання рослинної сировини


Одним з важливих заходів заготівлі лікарської рослинної сировини є її правильне зберігання. Можна своєчасно зібрати, правильно висушити сировину, а при неправильному зберіганні повністю або частково втратити її.

Лікарську рослинну сировину звичайно зберігають на складах спеціалізованих баз, на заводах, у спеціалізованих господарствах, які її вирощують, на аптечних базах і в аптеках, у фіто- кабінетах лікувально-профілактичних закладів і санаторіях, вдома. Зберігають сировину інколи роками, тому важливо створити оптимальні умови для збережепня її якості.

Лікарська сировина повинна зберігатись у сухому приміщенні, яке добре вентилюється, у закритій тарі – дерев'яній, картонній, тканинній або паперовій. Різана і різано-пресована сировина зберігається у картонних коробках або паперовій упаковці. У поліетиленовій упаковці зберігати її не можна, бо через залишкову вологість (10-18 %) та під дією ферментативних процесів, вона швидко зіпсується – почорніє, "згорить".

Приміщення для зберігання висушеної лікарської рослинної сировини має бути типовим і пристосованим, відповідати стандартам. Суха сировина дуже гігроскопічна і швидко поглинає воду, тому для її зберігання непридатні приміщення на понижених місцях, з підвищеною вологістю повітря і грунту, де часто бувають тумани й роси. Непридатними є також і сховища, які влітку дуже прогріваються сонцем. Не можна, щоб у приміщення попадали прямі сонячні промені, під впливом яких руйнується хлорофіл та інші пігменти, в результаті чого сировина знебарвлюється (особливо трави, листки, квітки і суцвіття), або набуває темного кольору (плоди). Тому скло вікон на літо необхідно білити вапном. Однак приміщення не повніші бути і зовсім темними, оскільки в темряві швидше розмножуються шкідники.

У дощову погоду, під час туманів, танення снігу волога повітря, попадаючи у приміщення, викликає відсирівання заготовленої сировини. Таке ж явище спостерігається і при швидкому зниженні температури повітря, що часто буває восени. Беручи це до уваги, в сиру погоду слід обмежити доступ повітря у приміщення, а в суху, навпаки, підсилити вентиляцію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фармакогнозії і фітотерапії» автора Туманова В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Збирання фітосировини“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тема 1. Біологічно активні речовини

  • Тема 2. Збирання фітосировини
  • Тема 3. Технологія приготування лікарських засобів рослинного походження

  • Тема 4. Лікарські рослини та сировина, які містять полісахариди

  • Тема 5. Лікарські рослини та сировина, які містять терпеноїди (ефірні олії та гіркоти)

  • Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди

  • Тема 7. Лікарські рослини та сировина, які містять фенологлікозиди і фенолокислоти

  • Тема 8. Лікарські рослини та сировина, які містять дубильні речовини

  • Тема 9. Лікарські рослини і сировина, які містять кумарини та хромони

  • Тема 10. Лікарські рослини та сировина, які містять сапоніни

  • Тема 11. Лікарські рослини та сировина, які містять антраценпохідні речовини та їх глікозиди

  • Тема 12. Лікарські рослини та сировина, які містять серцеві глікозиди

  • Тема 13. Лікарські рослини та сировина, які містять алкалоїди

  • Тема 14. Лікарські рослини та сировина, які містять вітаміни

  • Водорозчинні вітаміни

  • Вітаміноподібні речовини

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи