TextBook 9. Кардіотимікоторакальний індекс.
Етапи розвитку імунної системи
Згідно з даними J.D. Solomon (1978), в онтогенезі людини існують так звані критичні періоди становлення імунної системи.
Перший критичний період – період новонародженості. Організм дитини раптово зустрічається з великою кількістю антигенів, і для запобігання розвитку аутоагресії імунні реакції новонародженого набувають супресорної спрямованості. Для цього періоду характерні недосконалість факторів неспецифічної резистентності, дефіцит C5-компонента комплементу, незавершеність фагоцитозу, обмежена секреція цитокінів, у тому числі інтерферонів, низька продукція IgG, IgА, IgM, секреторного IgA, недостатність системного клітинного імунітету, наявність пасивного гуморального імунітету, який забезпечується материнськими антитілами – IgG, відносно високий рівень IgE. Таким чином, для дітей першого критичного періоду характерні слабка резистентність до умовно патогенної, піогенної, грамнегативної мікрофлори, схильність до генералізації гнійно-запальних процесів, септичних станів, висока чутливість до вірусних інфекцій.
Другий критичний період – 3-б міс життя. У цей період спостерігається найбільше виражена гіпоімуноглобулінемія за рахунок катаболізму материнських антитіл та низького синтезу власних, зберігаються недостатність місцевого та системного клітинного імунітету, супресорна спрямованість імунних реакцій, знижене інтерфероноутворення, дещо збільшується продукція секреторного та без збереження імунологічної пам'яті. Для дітей другого критичного періоду характерні гіпоімуноглобулінемія, первинний характер імунної відповіді без збереження імунологічної пам'яті, що обумовлює необхідність проведення ревакцинацій при проведенні профілактичних щеплень.
Третій критичний період – кінець 1-го та 2-й рік життя. У цей час значно розширюються контакти дитини із зовнішнім світом. У цей період зберігаються супресорна спрямованість імунних реакцій, низьке інтерфероноутворення, зниження вмісту IgA, IgG, ІgМ, недостатність місцевого та системного клітинного імунітету. У третій критичний період спостерігається маніфестація аномалій імунітету, збільшується частота алергічних (атопічних), інфекційних захворювань. Діти схильні до повторних вірусно-бактеріальних захворювань органів дихання.
Четвертий критичний період – 4-6-й рік життя. У цей період відбувається другий перехрест клітинних елементів крові (знижується абсолютний вміст лімфоцитів та збільшується абсолютний вміст нейтрофілів), формується вторинна імунна відповідь (імунологічна пам'ять), підвищується імунорегуляторний індекс (зменшення суп-ресорної спрямованості імунних реакцій), зберігається недостатність системи місцевого імунітету, дещо збільшується продукція IgA, IgG, ІgМ, ІgЕ. Четвертий критичний період характеризується високою частотою алергічних (атопічних) захворювань, можливим формуванням вогнищ хронічної інфекції, маніфестацією низки імунодефіцит-них, аутоімунних, імунокомплексних захворювань.
П'ятий критичний період – підлітковий (у дівчаток з 12-13 років, у хлопчиків – з 14-16 років життя). Пубертатний стрибок росту поєднується зі зменшенням маси лімфоїдних органів. Підвищення секреції статевих гормонів (особливо андрогенів) призводить до пригнічення клітинної та стимуляції гуморальної ланок імунітету. Частота маніфестації алергічних (атопічних) захворювань значно зменшується. П'ятий критичний період характеризується збільшенням частоти аутоімунних і лімфопроліферативних захворювань, фтизіатричної патології.
Основні поняття клінічної імунології
Імунний статус – стан імунної системи в даної людини в конкретний час, який характеризує різні ланки імунітету.
Імунна недостатність – транзиторне порушення кількісних і функціональних параметрів імунної системи, яке може проявлятися клінічними симптомами зниження резистентності організму.
Імунодефіцитний стан – стійкий дефіцит одного або декількох параметрів (механізмів) імунної відповіді, який проявляє себе в чітко окреслених симптомах або синдромах, які входять до групи самостійних захворювань (класичних нозологічних форм).
Дисфункції імунної системи – будь-які зміни низки показників імунної відповіді, які можуть бути проявами імунної недостатності або імунодефіцитного стану.
Патологія, що характерна для дефектів окремих ланок імунітету
Основні тести лабораторної імунодіагностики
Загальні правила інтерпретації імунограми
Норми вмісту основних показників імунограми у дітей
Кількість лімфоцитів у периферичній крові в дітей (С.А. Кетлінський, Н.М. Калініна, 1998)
| Вік, роки | Лейкоцити, абс, мм3 | Лімфоцити | |
| % | абс, мм3 | ||
| До 1 року | 6400-11000 | 39-59 | 2700-5400 |
| 1-6 | 6800-10 000 | 38-53 | 2900-5100 |
| 7-17 | 4700-7300 | 36-43 | 2000-2700 |
Кількість субпопуляцій лімфоцитів у периферичній крові в дітей (С.А. Кетлінський, Н.М. Калініна, 1998)
| Вік, роки | СD3(Т-лімфоцитпи) | СD4(Т-хелпери) | СD8(Т-супресори,кілери) | СD4/СD8(імуноре-гуляторнийіндекс) | СD16(NK-клітини) | СD20(В-лімфоцити) | |||||
| % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | % | абс.,мм3 | ||
| До 1 року | 58-67 | 1900-3600 | 38-50 | 1500-2800 | 18-25 | 800-1200 | 1,5-2,9 | 8-17 | 300-700 | 19-31 | 500-1500 |
| 1-6 | 62-69 | 1800-3000 | 30-40 | 1000-1800 | 25-32 | 800-1500 | 1-1,6 | 8-15 | 200-600 | 21-28 | 700-1300 |
| 7-17 | 66-76 | 1400-2000 | 33-41 | 700-1100 | 27-35 | 600-900 | 1-1,4 | 9-16 | 200-300 | 12-22 | 300-500 |
Вміст імуноглобулінів у сироватці крові в дітей різного віку, г/л (Е.І. Соколов, 1998; О.В. Мазурін, І.М. Воронцов, 2000)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія» автора Тяжкої О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень“ на сторінці 3. Приємного читання.