Норми міжнародних договорів про автомобільні перевезення доповнюють міжнародні угоди з регулювання питань прикордонного, санітарного чи іншого контролю. Для вирішення питань, не врегульованих цими договорами, застосовують національне законодавство.
В угодах може зазначатися, що перевізники й екіпажі транспортних засобів під час перебування на території іншої договірної держави зобов'язані дотримуватися законів і правил, котрі діють на цій території, у тому числі правил перевезень та дорожнього руху. У випадку порушення норм національного законодавства чи міжнародних договорів до перевізника застосовують заходи покарання, передбачені договорами, або й санкції, встановлені законодавством держави, на території якої сталося правопорушення.
Так, відповідно до Угод з Чехією, Македонією, Польщею, Румунією й Іспанією, у випадках грубого чи повторного порушення перевізником або екіпажем транспортного засобу положень цих угод, законів і правил, що діють на території іншої договірної сторони, компетентний орган договірної сторони, на території якої зареєстровано транспортний засіб, на прохання компетентного органу договірної сторони, на території котрої здійснено порушення, будуть вживати один з таких заходів:
• внесення попередження перевізнику;
• тимчасове усунення від виконання перевезень;
• припинення видачі дозволів відповідальному за порушення перевізникові або вилучення вже виданого дозволу.
Дещо відрізняються положення угод України зі Словенією та Хорватією про міжнародні автомобільні перевезення від зазначеного положення стосовно заходів, які можуть бути застосовані під час здійснення порушення. Наприклад, згідно з пунктом 2 статті 14
Угоди між Кабінетом Міністрів України й Урядом Республіки Хорватія про міжнародні автомобільні перевезення від ЗО грудня 2001 р. і пунктом 2 статті 12 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Словенія про міжнародне сполучення від 29 жовтня 2001 р. компетентний орган може також зробити попередження перевізнику разом з повідомленням, що наступне порушення може призвести до відмови у в'їзді його транспортних засобів на територію першої договірної сторони на період, який може бути встановлений відповідно до національного законодавства, або повідомити згаданого перевізника, що в'їзд його транспортного засобу на територію першої договірної сторони заборонено тимчасово чи назавжди згідно з національним законодавством.
З метою виконання двосторонніх угод про міжнародні автотранспортні перевезення договірні держави можуть приймати виконавчі протоколи, створювати спільні комісії або відкривати представництва на території іноземної держави. Так, поруч з підписанням міжурядової Угоди за участю Росії й України було підписано Виконавчий протокол про застосування Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення від 20 березня 1995 р. У ньому названі, зокрема, центральні виконавчі органи (відповідні міністерства) та тлумачення термінів, використаних у міжнародній угоді.
Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України“ на сторінці 7. Приємного читання.
