Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" до небезпечних вантажів належать речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої й іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за існування певних чинників можуть під час перевезення спричинити вибух, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки і шкоду, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, що ратифіковані Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їхнього впливу на довкілля чи людину зараховані до небезпечних речовин.
Відповідно до пункту 3 статті 1 цього ж Закону небезпечними речовинами є речовини, що належать до таких класів: 1 - вибухові речовини та вироби; 2 - гази; 3 легкозаймисті речовини; 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази в процесі стикання з водою; 5.1 - речовини, котрі окислюють; 5.2 - органічні пероксиди; 6.1 - токсичні речовини; 6.2 - інфекційні речовини; 7 - радіоактивні матеріали; 8 - корозійні речовини; 9 - інші небезпечні речовини та вироби.
Одночасно важливого значення для розвитку норм національного права України в сфері здійснення автомобільних перевезень набувають норми двосторонніх договорів України. У міжнародних двосторонніх договорах про міжнародні автомобільні перевезення з участю України зазвичай застережена сфера їхнього застосування, здійснення перевезення за дозволами, перелік вантажів, для перевезення котрих дозвіл не потрібний, податки та платежі й випадки звільнення від них, відповідальність за порушення умов здійснення перевезень.
За міжнародними двосторонніми угодами перевезення вантажів між обома країнами або транзитом їхньою територією у треті країни здійснюють вантажними транспортними засобами на основі дозволів. Єдиний виняток становить стаття 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення 1993 р. Згідно з нею вантаж між обома країнами у двосторонньому сполученні перевозять без дозволів. Дозвіл необхідний лише під час транзиту через територію договірних сторін.
Кожен окремий дозвіл дає право тільки на один рейс у прямому та зворотному напрямках. Однак пункт 2 статті 11 Угоди про міжнародні автомобільні перевезення між Урядом України та Урядом Королівства Іспанії 1995 р. установив можливість видачі річних дозволів, що дійсні на обмежену кількість поїздок в обох напрямках упродовж року.
Всі двосторонні угоди містять положення про види перевезень, для котрих дозволи не потрібні. Ними є перевезення:
• транспортним засобом, загальна вага якого, в тому числі з причепом, не перевищує 3,5 т;
• пошкоджених або відремонтованих транспортних засобів чи тих, що вийшли з ладу;
• порожнього вантажного транспортного засобу, призначеного замінити пошкоджений транспортний засіб в іншій країні, а також його зворотний рух після ремонту пошкодженого транспортного засобу;
• бджіл і мальків риб;
• медичних матеріалів та обладнання у випадку надання швидкої допомоги, стихійних лих і для гуманітарних потреб;
• виробів мистецтва та предметів, призначених для виставок, ярмарків;
• майна, матеріалів і тварин для/або від театральних, музичних, кіномистецьких, спортивних чи циркових заходів, виставок та ярмарків, а також призначених для радіо-, кіно- і телепередач;
• тіл або померлих;
• пошти;
• рухомого майна під час переселення.
Цей перелік перевезень, для яких дозвіл не потрібний, є вичерпнішим в угодах України з Румунією та Грецією. Наприклад, згідно зі статтею 7 Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про міжнародне автомобільне сполучення від 29 березня 1996 р., до таких видів належать також перевезення майна під час переселення та перевезення закуплених транспортних засобів у процесі їхнього першого порожнього перегону до країни, де вони будуть зареєстровані. Так, відповідно до статті 13 Угоди між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів від 11 листопада 1996 р. до таких перевезень належать: перевезення речей до цивільного аеропорту або з нього у випадку аварії чи іншого нещасного випадку з літаком або у випадку примусової посадки; перевезення трупів тварин, коли вони не передбачені для промислової переробки чи використання як сировини; перевезення квітів або інших декоративних рослин; перевезення вантажів, призначених для навчальних і рекламних цілей.
Перевезення окремих видів вантажів, зокрема тих, загальна вага чи розміри котрих разом з автомобільним транспортним засобом перевищують допустимі норми, небезпечних або інших здійснюють за отримання спеціального дозволу. Його одержання усуває необхідність у дозволі на звичайні перевезення.
Договори встановлюють вимоги до перевізних документів та їхньої відповідності загальноприйнятим міжнародним зразкам, а також до прав водія та реєстраційних документів на автомобільний транспортний засіб. Норми цих договорів можуть визначати порядок платежів чи умови звільнення від них або відсилати до національного законодавства. Наприклад, у договорах, що не сплачуються мито й інші платежі, за: пальне - в ємкостях, установлених на автомобільних транспортних засобах згідно з інструкцією заводу-виготовлювача; мастильні матеріали у кількості, необхідній для їхнього використання під час перевезення; запасні частини й інструменти, тимчасово ввезені з метою ремонту пошкодженого автомобільного транспортного засобу.
Окрім згаданого положення про звільнення від мита й інших платежів, яке є у багатьох двосторонніх договорах, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Словенія про міжнародне автомобільне сполучення від 29 жовтня 2001 р. містить ще й положення, де зазначено, що перевезення транспортними засобами, котрі зареєстровані на території однієї з договірних сторін і тимчасово виконують перевезення на території іншої договірної сторони, взаємно звільняються від сплати всіх податків, пов'язаних із володінням, реєстрацією та використанням транспортних засобів, а також дорожніх зборів й інших спеціальних податків, пов'язаних зі здійсненням транспортних операцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України“ на сторінці 6. Приємного читання.
