РОЗДІЛ 5. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

5.1. Необхідність утримання виробничих запасів і збутових запасів готової продукції

В логістичній системі при проведенні операцій купівлі-продажу, консигнації і інших виникає задача мінімізації сумарних витрат всіх складових операції, пов'язаних з просуванням і зберіганням запасів продукції на власному складі. Тому нижче розглянемо призначення і типи запасів, системи управління запасами, питання вибору розміру партії продукції, яка закуповується або вироблена, забезпечення мінімізації витрат, пов'язаних із закупівлею продукції.

При розробці стратегії управління запасами враховується товарна політика компанії (підприємства, фірми). Що таке товар? Товар – це фізичний об'єкт, послуга або зобов'язання, які можуть задовольняти потреби і приносити вигоду покупцю. Тобто, покупець купує не тільки товар як фізичний об'єкт, але і послуги, які супроводжують його продаж. Іншими словами, покупець купує задоволення своєї тієї або іншої потреби. Хоча товари матеріальні, а послуги абстрактні, але і перші, і другі призначені для задоволення потреб покупця і є предметом вивчення в логістиці.

В логістиці під поняттям товар мається на увазі фактичний товар (в фізичній формі), а послуга це прийоми просування товару, стимулювання збуту, виробничі процеси, пов'язані з поліпшенням якості продукції тощо.

Товар може виражатися в товарній одиниці, тобто конкретному специфічному виді продукту. Існують поняття товарний асортимент і товарна номенклатура. Товарний асортимент – це група товарів, тісно пов'язаних між собою хоча б однією ознакою; загальна споживча група, загальний канал розподілу, схожий діапазон цін.

Товарна номенклатура – це сукупність всіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, які пропонуються для продажу. Товарна номенклатура характеризується трьома показниками: шириною, глибиною і послідовністю (гармонійністю). Ширина товарної номенклатури – загальна чисельність різних асортиментних груп, її глибина – число видів (варіантів) кожного окремого товару в кожній асортиментній групі. Послідовність (гармонійність) товарної номенклатури означає ступінь близькості між товарами різних асортиментних груп з точки зору кінцевого використання, каналів розподілу і інших подібних показників.

Рішення, які приймаються в рамках товарної політики, повинні визначати наступні позиції: номенклатуру товарів, ширину, глибину і гармонійність асортиментних груп товарів, якість і стандартизацію товару, його модифікації і випуск (доставка) нових товарів, кількість кожного виду товарів, що випускається ( доставляється) за певний період часу тощо. Товарна політика формує запаси продукції на підприємствах. Тому в комерційній логістиці доречно розглянути політику підприємства в області управління запасами. У зв'язку з цим дамо характеристику перспективному методу управління запасами "точно в строк",

"Точно в строк" – це філософія, яка може бути застосована в логістиці до всіх аспектів підприємництва, включаючи виробництво, відвантаження і закупівлю продукції. Ядром цієї філософії є точка зору, що всі запаси небажані і вони повинні бути усунені або зведені до мінімуму. Традиційна ж політика є системою виробництва, при якій продукція є "про всяк випадок" з тим, щоб можна було задовольнити непередбачений на неї попит. Така практика дуже витратна унаслідок утримання великої площі складських приміщень для зберігання запасів, та інших видатків.

Виникає питання: чи будувати на тій, що є площі підприємства, складські приміщення для зберігання запасів або розширювати виробничі потужності, а з ними і випуск продукції? Підприємства, як правило, застосовують другий варіант, оскільки метод управління запасами за принципом "точно в строк" пов'язує всю діяльність в процесі фізичного виробництва і розподілу. Мета цього методу – виробляти і відвантажувати продукцію точно в строк для її подальшого використання. Особливе значення для реалізації принципу "точно в строк" мають такі аспекти, як закупівлі і виробництво разом з контролем якості.

Принцип "точно в строк" застосовується до закупівель для скорочення або усунення запасів. Передбачається наявність потрібного товару у відповідному товарно-розподільчому центрі в необхідний час і доставка його наступного дня після замовлення, причому у хорошому стані і без втрат.

Принцип "точно в строк" припускає наявність декількох надійних постачальників на тривалий термін з гарантією високої якості обслуговування. Тісна співпраця між виробниками і постачальниками передбачає спільну роботу при проектуванні виробу, забезпеченні контролю якості і стабілізації графіків виробництва.

Для успішної реалізації продукції за цим методом велике значення має вид транспортування і відвантаження. Кожний вид транспортування, природно, має свої переваги і недоліки. Наприклад, автотранспорт ефективний при перевезенні продукції дрібними партіями. Тому підприємства схильні в більшій мірі використовувати автотранспорт, ніж залізничний транспорт, зі збереженням за залізничним транспортом пріоритету у перевезеннях на великі відстані, існує видимою також тенденція деяких підприємств при використанні методу "точно в строк" до скорочення кількості постачальників і їх географічного наближення до своїх підприємств.

В умовах ринкової економіки стають особливо актуальними питання раціональної і ефективної організації процесів управління і контролю за рухом матеріальних і фінансових потоків з метою підвищення ефективності матеріально-технічного постачання самого підприємства і збуту виробленої або готової продукції. Це необхідно для оптимізації рівня запасів і ефективного їх використання, зменшення їх рівня на підприємствах, а також мінімізації оборотних коштів, вкладених в ці запаси.

Недостатня кількість виробничих запасів у підприємства приводить до порушення ритмічності його виробництва, зниження продуктивності праці, перевитрати матеріальних ресурсів через вимушені нераціональні заміни і підвищення собівартості продукції, що випускається. Нестача збутових запасів не дозволяє забезпечити безперебійний процес відвантаження готової продукції, відповідно зменшує обсяги її реалізації, знижує розмір одержаного прибутку і веде до втрати потенційної клієнтури споживачів продукції, яка випускається підприємством. Разом з тим наявність невикористаних запасів уповільнює оборотність обігових коштів, відволікає з обороту матеріальні ресурси і знижує темпи відтворення.

Запаси – це економічна категорія, вони створюються на всьому шляху просування товарно-матеріальних цінностей – від місця їх виробництва (виготовлення, видобутку) на підприємствах – виробниках до місця безпосереднього використання матеріальних ресурсів на підприємствах – споживачах або базах постачання. Сукупний запас практично будь-якого виду товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що придбані, ззовні палива, запасних частин, МШП, готової продукції тощо) розміщується в різних місцях у міру просування їх до безпосередніх споживачів:! підрозділяється на збутові запаси, товарні, виробничі і запаси в дорозі.

Збутові запаси створюються на добувних підприємствах: шахтах, рудниках, гірничо-збагачувальних комбінатах тощо, або на переробних і видобувних підприємствами і призначені для забезпечення безперебійного постачання підприємств – споживачів, крупнооптових і дрібнооптових баз постачання. Як збутовий запас на підприємствах – виробниках може бути відповідно руда, прокат і труби чорних і кольорових металів, цемент, скло, пиломатеріали і деревина, корабельна продукція, комплектуючі вироби і запчастини, паливо, шкіра, тканини, напівфабрикати, машинобудівна продукція електродвигуни, паливна апаратура, тракторні і автомобільні двигуни, трактори, комбайни, автомобілі, товари народного споживання

Збутові запаси необхідні для забезпечення безперебійного процесу відвантаження готової продукції базам постачання і акціонерним товариствам – споживачам вищезгаданої продукції при готовності замовників різних галузей економіки сплатити за неї. В основному це готова продукція, що відвантажується споживачам у великих кількостях – залізничними вагонами, залізничними маршрутами, річковими і морськими судами, вантажними автомобілями – само вивозом, коли споживач територіально близько розташований до підприємства – виробника і своїм транспортом вивозить продукцію.

Готова продукція,яка знаходиться на складі підприємства – виробника в очікуванні її реалізації підприємствам – споживачам і базам постачання, є збутовим запасом. Раніше в умовах централізованого планування економіки, споживачу виділяли фонди на матеріально-технічні ресурси, централізовано прикріплювали до постачальників і споживач відповідно до їх величини замовляв підприємству – виробнику поставку продукції на певний квартал, місяць і укладали з ним з цього приводу договор. Відповідно до договору постачальник планував випуск продукції в терміни, зручні для нього. У зв'язку з "Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення і особливими умовами на поставку того або іншого матеріального ресурсу", діючим на той час, підприємство – виробник могло поставити дану продукцію покупцю в будь-який день місяця, передбачений договором і це не було порушенням договірних відносин між постачальником і споживачем.

В умовах ринкової економіки рівень збутових запасів підприємства – виробника набуває особливого значення. Виробник вже сам шукає покупців своєї продукції, прагне задовольнити їх вимоги за договірною ціною, якістю, термінами поставок. Тому запас готової продукції, що користується попитом, повинен бути мінімально необхідним і достатнім, щоб його можна було пред'явити до відвантаження в достатніх кількостях для реалізації залежно від попиту в перервах між його випусками. Річ у тому, що підприємства – виробники повинні завжди мати у себе на складі необхідну кількість продукції, що випускається або готової, що б відвантажити її споживачу в той момент, коли він хоче її придбати і готовий за неї сплатити. Потенційний покупець не чекатиме, коли підприємство її виготовить, а звернеться в інше акціонерне товариство, яке має цю продукцію на складі і готове йому її реалізувати. При цьому збутовий запас підприємств – виробника повинен бути оптимальним – наявність зайвих запасів збільшує витрати щодо їх утриманню. Відсутність же або брак необхідних запасів на складі приводять до зменшення обсягів реалізації продукції, що випускається, і втрати клієнтів, які можуть постійно її купувати.