РОЗДІЛ 5. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Ритмічне постачання матеріальних ресурсів і дотримання нормативів запасів разом з не допущенням наднормативних запасів матеріальних цінностей можуть бути досягнуті тільки при встановленні систематичного контролю за станом запасів і забезпеченні управління матеріальними потоками, які передбачали б вирішення всіх взаємопов'язаних задач: розрахунку норм виробничих запасів, обліку їх руху, співставлення фактичної наявності матеріалів з розрахунковими розмірами запасів і затвердженими нормативами оборотних коштів. Такі заходи дозволять мати необхідні дані для прийняття своєчасних управлінських рішень щодо усунення відхилень, запобігання накопичення наднормативних запасів або ліквідації непотрібних підприємству ресурсів.

Впровадження заходів щодо економії матеріальних ресурсів на підприємствах, встановлення контролю за раціональним їх використанням на основі впровадження нормативного методу обліку матеріальних ресурсів виробництва дозволяють досягти значної економії матеріальних ресурсів, зниження за рахунок цього собівартості продукції і отримати прибуток.

Запаси – один з найдорожчих активів більшості підприємств і складають до 40% від загального капіталу, що інвестується. Операційні менеджери давно усвідомили, що оперативне управління запасами є необхідним. З одного боку, підприємство може спробувати понизити витрати шляхом зниження рівня запасів, що зберігається. З другого боку, покупці проявляють незадоволеність, коли виникають часті перебої, викликані браком запасів. Таким чином, підприємства повинні підвести баланс між вкладеннями в запаси і необхідним рівнем обслуговування покупців. Цілком очевидно, що мінімізація витрат є найважливішим чинником, що дозволяє досягти такого нестійкого (чутливого) балансу.

Запасом є будь-який ресурс, який використовується для того, щоб задовольнити поточну або майбутню потребу. Заготівки і висхідні матеріали, напівфабрикати, що знаходяться у виробничому процесі, і готові вироби є прикладами запасів.

Підприємства як правило мають декілька типів планування запасів і систем управління ними. Керівництво повинно прийняти рішення, виробляти продукцію самостійно або закупляти. Як тільки це буде визначено, наступний крок – прогнозування попиту. Потім менеджери з логістики визначають запаси, необхідні для задоволення цього попиту.

5.2. Призначення і типи запасів

Запаси існують для того, щоб ослабити безпосередню залежність між постачальником, виробником і споживачем. Наявність запасів дозволяє задовольнити попит на товар шляхом забезпечення виробництва сировиною, що поставляється оптимальними за розміром партіями, переробки для сировини в готову продукцію.

Запаси підрозділяються на наступні типи:

1.) Буферний запас – організовується між постачальником і споживачем. Він використовується для компенсації затримок, пов'язаних з рухом матеріалів, для ослаблення залежності споживача від постачальника, для забезпечення можливості закупівлі продукції, а також її виробництва партіями оптимального розміру.

2.) 3апаси готової продукції – створюються для забезпечення виробництва продукції партіями оптимального розміру, для задоволення очікуваного попиту і компенсації відхилень фактичного попиту від прогнозованого (гарантійний запас).

3.) 3апаси для компенсації затримок – пов'язані з просуванням матеріальних ресурсів, Звичайно визначення величини таких запасів не викликає утруднень, якщо відомий час затримки.

4.) 3апаси, необхідні для задоволення очікуваного попиту – необхідні для того, щоб покрити прогнозований попит. Якщо величина і час попиту відомі, то визначення таких запасів не викликає особливих утруднень.

5.) Гарантійний запас – використовується для задоволення непередбачуваного збільшення попиту. Наявність цих запасів компенсує відхилення фактичного попиту від прогнозованого.

Практична реалізація концепції* логістики пов'язана з оптимізацією сукупних запасів на підприємствах. Критерієм оптимізації запасів є витрати:

а) по закупівлях;

б) за утриманням запасів;

в) в результаті відсутності продукції тощо.

До витрат на обслуговування закупівель відносяться: витрати оформлення замовлення; витрати оформлення договору про поставки і комунікацію з постачальниками; транспортні витрати, якщо вартість транспортування не входить у вартість одержаного товару; витрати на юридичне і митне оформлення у випадку здійснення експортно-імпортних поставок; витрати складування і отримання замовлення. Деякі з них фіксуються в контракті і не залежать від його обсягу, інші, наприклад, транспортні і складські витрати, знаходяться в прямій залежності від величини поставки.

Витрати на утримання запасу визначаються витратами на складське зберігання продукції протягом відомого часу і безпосередньо залежать від обсягу складованої продукції. До них відносяться складські витрати і рентні платежі, якщо приміщення орендується, або поточні витрати на утримання складів, що належать підприємству.

До даного виду витрат відносяться також капітальні, страхові і податкові витрати. Страхові запаси підтримуються як захист від втрат запасів на випадок пожежі і крадіжок. Запаси оподатковуються за станом на день оцінки. Цей рівень не завжди відображає дійсний стан запасів. До цієї ж групи витрат відносяться втрати від руйнування і псування запасів.