РОЗДІЛ 5. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Товарні запаси будь-якої продукції створюються в товаропровідній мережі (на крупнооптових, дрібнооптових базах постачання, фірмах, магазинах тощо). Спеціалізовані бази постачання одержують готову продукцію від підприємств виробників в транзитних кількостях і поставляють її споживачам в невеликих обсягах – за звичайно вантажним автотранспортом. Необхідність наявності товарних запасів обумовлена тим, що є певний круг промислових підприємств, які значно віддалені від підприємств – виробників і навіть від залізниць, або витрачають матеріальні ресурси в невеликій кількості. їм економічно доцільно заводити ці матеріальні ресурси не залізничними вагонами, а автомобільним транспортом з баз постачання в невеликих обсягах.

Товарні запаси необхідні для забезпечення безперебійного процесу постачання споживачів – це складська форма постачання. Вона дозволяє споживачам витрачати матеріальні ресурси в невеликих кількостях, забезпечити безперебійний процес виробництва при більш низькому рівні у них виробничих запасів.

В загальному випадку будь-який вид матеріально-технічного ресурс, що витрачається, поступає на підприємство – споживач не щодня, тому в перервах між поставками цього ресурсу у підприємства повинна бути певна його кількість на складі, щоб забезпечити на деякий час потреби в даному виду для видачі необхідного матеріалу у виробництво і виготовлення продукції, що випускається, в період до чергової його поставки. Цей ресурс, що знаходиться на складі, називається виробничим запасом.

Виробничі запаси формуються у підприємств – споживачів за рахунок товарно-матеріальних цінностей, що надходять до них транзитом і складській формі постачання (з баз постачання) та призначені для забезпечення безперебійного процесу виробництва в перервах між поставками.

Наявність запасів в дорозі, тобто товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в залізничних вагонах, автомобілях , на морських і річкових судах, що прямують з вантажем до споживача, обумовлена великою віддаленістю підприємств – виробників від споживачів готової продукції.

Залежно від часу і розміщення матеріальних ресурсів вони послідовно змінюють свою категорію як запаси: Наприклад, прокат, чорних металів, виготовлений на металургійному заводі і знаходиться у нього на складі в очікуванні відправки, є збутовим запасом; прокат, що поступив на базу, буде товарним запасом, а також прокат, завезений до підприємства – споживача і що знаходиться у нього на складі в очікуванні запуску виробництва, є виробничим запасом. При цьому будь-яке промислове підприємство має як виробничі запаси, які йому необхідні для організації власного безперебійного процесу виробництва, так і збутові запаси випущеної ним готової продукції, яка, у свою чергу, чекає відправки споживачам. Наприклад, на металургійному заводі руда буде виробничим запасом, а випущений металопрокат, що знаходиться на складі в очікуванні відвантаження споживачам, – збутовим запасом; на взуттєвому підприємстві шкіра, нитки, клей, інші напівфабрикати будуть виробничим запасом, а взуття – збутовим запасом.

Утворення збутових і виробничих запасів на промислових підприємствах обумовлене різними причинами. При транзитній формі відправки готової продукції підприємство-виробник звичайно відвантажує товарно-матеріальні цінності своїм крупним споживачам і базам постачання у великих обсягах (наприклад, вугілля, руду – вагонними маршрутами, по 30-50 вагонів в одному маршруті, прокат – вагонами, комплектуючі – контейнерами тощо) і їм необхідно для відвантаження на протязі декількох днів накопичити у себе на складі готову продукцію до транзитної норми відправки. За існуючих умов постачання промислові підприємства також не завозять до себе щодня весь необхідний їм асортимент матеріальних ресурсів для випуску продукції, а роблять це періодично. Практично багато видів матеріалів завозять на підприємства у великих кількостях, складують, а потім невеликими обсягами поступово витрачають через добову їх видачу на виробничі і господарські потреби. Матеріальні ресурси, завезені на підприємства за транзитною формою постачання або здійснені складськими поставками, і знаходяться на складі в очікуванні моменту їх запуску у виробництво, є виробничим запасом.

Наявність на промисловому підприємстві виробничих і збутових запасів є об'єктивною реальністю і економічною необхідністю. При цьому матеріальні ресурси, зосереджені в запасах, відволікаються з сфери виробництва. Відносно високий рівень запасів вимагає від підприємства вкладення в них значних оборотних коштів і веде до великих витрат на утримання самих запасів.

В умовах ринкової економіки менеджер підприємства, керівництво і співробітники його служб постачання і збуту, планової і фінансової служб повинні прагнути ефективного управління рухом матеріальних і фінансових ресурсів – процесами постачання і збуту, запасами і оборотними коштами, вкладеними в ці запаси, своєчасно попереджати про наявність і появу дефіцитних позицій товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, які загрожують порушити безперебійність організації процесу виробництва; виявляти зайві запаси матеріальних ресурсів з метою визначення можливості їх реалізації. Наявність оптимальних запасів на підприємстві, яку можна забезпечити шляхом організації управління і контролю за потоками матеріальних і фінансових ресурсів, за станом і рівнем запасів дозволить , підприємству безперебійно функціонувати при малому обсязі невикористаних матеріальних ресурсів і невеликих розмірах відвернутих оборотних коштів, вкладених в ці запаси.

Перевищення фактичного рівня запасів проти запланованого, приводить до утворення наднормативних запасів. Наднормативними запасами називають також фактичну кількість матеріалів, яка перевищує максимальну загальну норму запасу, включаючи максимальий поточний, підготовчий і страховий запаси. При визначенні величини наднормативних запасів необхідно враховувати сезонні чинники їх утворення, при яких в окремі періоди може різко збільшуватися загальна кількість матеріалів, що знаходяться на складі.

Розрізняють також зайві запаси або зайві матеріали, напівфабрикати і готові вироби, які не потрібні для виробничого процесу. Зайві запаси матеріальних ресурсів виявляються у двох випадках: відсутності витрати даного матеріалу в перебігу тривалого періоду і шляхом порівняння фактичної наявності матеріалів з потребою в них за нормами або заявками споживачів.

Однією з причин утворення наднормативних і невикористаних запасів матеріальних ресурсів є розвиток науково-технічного прогресу(МТП). Нові досягнення в науці і техніці дозволяють знижувати питомі витрати сировини і матеріалів на одиницю продукції, яка випускається. Одночасно технічні досягнення виявляються в постійній зміні компонентів, що входять до складу початкової сировини, величини використаних видів матеріалів, типів і марок готових і комплектуючих виробів. У свою чергу ці зміни відображаються на обсягах запасів матеріальних ресурсів, частина з яких навіть при якісній початковій нормативній базі переходить в наднормативні і невикористані матеріальні ресурси.

Розвиток НТП, вирішуючи одні суперечності шляхом реалізації досягнень науки і техніки, супроводжує виникненням інших суперечностей об'єктивного характеру, які в свою чергу впливають на господарський механізм. Отже, розвиток науково-технічного прогресу, організаційною стороною забезпечує строгий фактичний облік матеріальних ресурсів на промислових підприємствах, прогнозування потреб в тих або інших видах матеріальних потоків.

Аналіз причин утворення наднормативних і зайвих запасів матеріальних ресурсів показує що більше 60% випадків, в результаті яких вони утворилися, відбувається з причин, що залежать від діяльності підприємств, і менше 40% випадків з незалежних від підприємств причин.

Причинами утворення наднормативних запасів, залежними від діяльності підприємств є:

– неправильне планування потреби в матеріальних ресурсах;

– замовлення не транзитних норм – транзитом;

– дострокове відвантаження матеріальних ресурсів постачальником;

– неправильне встановлення норм витрат матеріальних ресурсів;

– непідготовленість до випуску виробів, на виготовлення яких заявлені матеріальні ресурси;