РОЗДІЛ 5. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

ПРИКЛАД 2

Підприємство виготовляє автомобілі високої якості. Воно має в запасах близько 5000 одиниць найменувань комплектуючих виробів. Підприємство визначило, що 500 найменувань складають групу А; 1750 – найменувань В; 2750 – найменувань групи С. Пропонується A-найменування прораховувати кожного місяця (кожні 20 днів), В-найменування – кожний квартал (кожні 60 робочих днів) і С-найменування – кожні шість місяців (кожні 120 робочих днів). Скільки одиниць найменувань повинні прораховуватися щодня?

Отже, 77 одиниць найменувань комплектуючих виробів повинно прораховуватися щодня.

Циклові розрахунки кількості запасів дають наступні переваги.

1. Оберігають від перебоїв в забезпеченні виробничої потреби в щорічних фізичних запасах.

2. Оберігають від щорічного коректування запасів.

3. Забезпечують можливість персоналу точно оцінювати запаси.

4. Виявляють причини помилок і визначають заходи по їх усуненню.

5. Підтримують точність врахування запасів.

5.5. Мінімізація запасів

Запаси у виробничих і розподільчих системах часто існують як системи "точно в строк". І це неправильно, оскільки погано узгоджується з виробничим планування. При такому виді планування запаси існують між всіма сегментами виробництва і розподілу. Добра тактика управління запасами припускає керуватися не принципом "точно у випадку", а принципом "точно в строк" (ТС). Запаси "точно в строк" припускають наявність мінімальних запасів, необхідних для функціонування досконалої системи. В системі запасів "точно в строю) точні кількості одиниць прибувають в той момент, коли вони потрібні, ні хвилиною раніше і ні хвилиною пізніше виникнення потреби в них. Розглянемо цей підхід.

Щоб запровадити систему запасів "точно в строк", менеджери прагнуть зменшити вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Якщо запаси існують для компенсації відхилень в процесах, менеджери усувають ці відхилення. Коли менеджерам вдається звільнитися від відхилень, вони потребують дуже невеликих запасів. Що є причиною відхилень?

Багато відхилень викликано терпимістю до марнотратства часу і ресурсів або поганим за якістю менеджментом.

Деякі причини відхилень виникають унаслідок того, що:

по-перше, робітники, машини і постачальники поставляють деталі і вузли, не відповідні стандартам, не вчасно або невідповідної якості;

по-друге, конструкторська документація і креслення не точні;

по-третє, виробничий персонал намагається організувати виробництво до отримання креслень і специфікацій в комплекті;

по-четверте, купівельний попит невідомий.

Перераховані відхилення можуть зажадати від підприємства підтримки різних типів запасів (заділів). Вони включають запаси матеріалів і заготівок, заділи різних видів, що використовуються безпосередньо у виробничому процесі, запаси запасних частин для ремонту обладнання і механізмів (MRO) і запаси готових виробів.

Запаси матеріалів і заготівок власного виробництва і одержаних із сторони використовуються, щоб відокремити постачальників від виробничого процесу. Підхід, що пропонується виключає залежність від відхилень в поставках, кількості, якості або термінах поставок. Заділи усередині робочих процесів не можуть не існувати тому, що вони визначаються часом виробничих циклів виготовлення, як це показано на рис. 5.4. Зменшуючи цикл виготовлення, ми зменшуємо одночасно і заділи. Часто це неважко зробити. Як показує рис. 5.4, значна частина часу продукту – це непродуктивна частина, яку можна розглядати як час втрат, або "створений час".