РОЗДІЛ 4. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

У ряді випадків оптові склади пропонують послуги, які безпосередньо впливають на технологічні процеси підприємства-замовника. Наприклад, проводиться підбір різних комплектів деталей, розкрій сталевого прокату і інші роботи.

Особливо важливим моментом в матеріально-технічному постачанні за договорами є можливість організації термінових поставок. Необхідний матеріал може бути доставлений замовнику протягом 24 годин через торгову організацію, що має в своєму розпорядженні широкий асортимент зразків на складі. Досвід Німеччини показує, що власні склади підприємств звичайно покривають їх потреби тільки на 50-60%. Добре організований склад торгової посередницької фірми може покрити до 90% попиту на матеріали. Договірна документація включає: власне договір, каталоги матеріалів, угоди по організації процесу подачі заявок і виконання поставок, а також інструкції по веденню контролю і обліку виконання договірних умов. Вся документація формується так, щоб було можливе використання ЕОМ на трьох стадіях процесу матеріально-технічного постачання. Значний вплив на закупівельну логістику надає сама організація процесу виробництва в умовах швидкої зміни ситуації на ринку збуту і закупівель.

В умовах розвиненого ринку головна проблема логістичної ланки постачання полягає в тому, що ринкова потреба постійно змінюється в проміжку часу між початком поставок і використанням компонентів. Це приводить до ситуації, коли терміни поставок можуть відсунути через те, що з виробництва і від постачальників поступають деталі, в яких немає більше необхідності, тоді як не вистачає інших компонентів для виконання поточних замовлень клієнтів.

В останні десятиріччя розроблений ряд методів постачання, орієнтованих на конкретну потребу виробництва:

– метод "Канбан" (розроблений в Японії з метою управління поставками в умовах потокового виробництва; враховує потребу, яка виходить з кінцевого монтажу);

– система планування матеріальних потреб, що охоплює планування на 3 рівнях: на першому рівні здійснюється програмне планування, потім – розподіл матеріалів і управління закупівлями (тут фактичне відхилення від плану передається через зворотний зв'язок на рівень планування і виникає замкнута система);

– метод "Точно в строк", за допомогою якого в результаті частих ("дробових") поставок різко скорочуються накопичені запаси;

– система запитів, по якій з постачальниками полягають типові контракти на тривалий період існування потреб, а дані по фактичній потребі запрошуються на основі поетапного уточнення;

– метод прогнозних показників: попит на великі партії закупівель формується на певному рівні, а потім конкретний обсяг поставок приводиться у відповідність з попитом.

4.4. Діяльність відділу матеріально-технічного постачання (МТП)

Головною задачею підприємства є бічне задоволення потреб економіки і споживачів в його продукції, яка повинна характеризуватися високими споживчими властивостями та якостями і вироблятися при мінімальних витратах всіх видів ресурсів. Для виконання своєї головної задачі підприємство організовує матеріально-технічне постачання виробництва, яке здійснюється виходячи з необхідності задоволення його потреб в сировині, матеріалах, паливі, енергії, устаткуванні і комплектуючих виробах при обов'язковій вимозі – економному використанні матеріальних ресурсів і створенні їх запасів на мінімально необхідному рівні.

Функції забезпечення підприємства (об'єднання) всіма необхідними видами сировинних, матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів виконує служба матеріально-технічного постачання – одна з провідних служб структури управління промислового підприємства.

Основними задачами такої служби в нових умовах господарювання є:

По-перше, організація постачання споживачів шляхом оптової торгівлі, тобто у формі вільної купівлі-продажу за прямими договорами між виробниками і споживачами, а також договорами з посередниками територіальних постачальницько-збутових організація, і через фірмові магазини;

По-друге, організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, що виконує державні замовлення шляхом виділення для цього лімітів на необхідні матеріальні ресурси, в першу чергу на особливо дефіцитні.

Все більш важливе значення набувають такі напрями діяльності органів МТП, які повинні забезпечувати:

– економію і максимальне підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на основі контролю напрямів витрат ресурсів, контролю і цілеспрямованого регулювання норм витрати матеріальних ресурсів, широкого розвитку балансово-нормативних методів визначення потреби і формування замовлення підприємств і, нарешті, контролю за зберіганням матеріальних ресурсів і їх використанням;

– прискорення оборотності ресурсів. Розвиток цього напряму діяльності висуває на перший план такі функції органів матеріально-технічного постачання, як контроль за рівнем запасів на підприємствах і з урахуванням цього регулювання поставок, вибір економічно вигідної частоти поставок, залучення в оборот наднормативних ресурсів; що тривалий час не використовуються у виробництві;

– скорочення витрат підприємства на транспортування матеріальних ресурсів, формування раціональних господарських зв'язків;

– підвищення рівня виконання підприємствами зобов'язань по поставках на основі чітко поставленої оперативної системи контролю і регулювання поставок, що діє на підприємства поставки матеріальних ресурсів.