РОЗДІЛ 4. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

в) постійна калькуляція (точний облік витрат по кожній операції на базі автоматизованої системи обліку – АСО).

Аналіз цін враховує також додаткові роботи і послуги, наприклад, проведення консультацій, підготовку документації, упаковку, митні збори, транспортування тощо. При цьому застосовуються наступні види аналізу ціни:

– аналіз ціни в термін від виникнення продукту до його надходження споживачу (постатейною калькуляцією визначають ціну – НЕТТО, включаючи заготовчі витрати);

– аналіз ціни, розрахованої за загальною вартістю проведеної роботи, і послуг (тут додатково враховують витрати на контроль, зберігання, фінансування);

– аналіз ціни на основі корисності продукту (на базі суб'єктивних оціночних критеріїв визначається, скільки даний продукт або послуга можуть коштувати на ринку);

– аналіз ціни при тенденції її підвищення на аналогічні товари (за допомогою розподілу витрат на первинні, з розрахунку на одиницю продукції зараз, і подальші витрати – для розрахунку ціни на певну партію продукції);

– аналіз ціни (за допомогою кривої освоєння нової продукції);

– аналіз ціни в тимчасовому періоді (порівнюються стара і нова комерційна пропозиція, при цьому враховуються зміни в сировині, витратах, ринкових відносинах, що використовуються);

– аналіз ціни первинних витрат на одиницю продукції;

– аналіз за допомогою змінних цін (застосовуються в основному при розробці довгострокових договорів при раптовій зміні цін);

– аналіз цін на основі відкритих даних (курс валют, біржові курси, митна статистика тощо).

При здійсненні закупівель покупець не обов'язково повинен розраховувати складові ціни одержуваного товару, проте останнім часом все частіше між покупцем і продавцем відбувається обмін даними, що містять складові витрат виробництва і інші елементи, з яких складається ціна продукту закупівель. Особливо широке використання така практика одержала при укладанні довгострокових договорів про поставки.

Транспортні витрати також знаходяться в полі зору органів матеріально-технічного забезпечення. Беруться до уваги не тільки дальність перевезень, але і вид транспорту, швидкість доставки, розмір вантажів, спосіб їх упаковки, методи перевантаження у разі змішаних договорів.

Крім транспортних витрат значні витрати викликає зберігання матеріалів (про них буде сказано нижче). Тут постачальницька діяльність має однозначну мету – забезпечити ефективне виконання виробничої задачі за рахунок зведення, по можливості, до мінімуму, обсягу запасів. Необхідно відзначити, що в даний час, в умовах відсутності дефіциту на більшу частку сировини, напівфабрикатів і різних комплектуючих виробів в західних країнах, органи постачання не відчувають потреби в створенні зайвих запасів (така потреба стихійно формується при здійсненні дефіциту). Проте, було б неправильно вважати, що у сфері капіталістичного виробництва відсутні спонукальні причини створювати зайві запаси. Кон'юнктурні і сезонні коливання цін, інфляція, зміна політико-економічної обстановки в регіонах світу, що виробляють сировину, і інші чинники можуть бути такими стимулами.

Важливою функцією служб постачання різних підприємств є вибір постачальника для компанії. Такий вибір здійснюється в даний час, в основному, двома методами. Перший – аналіз можливих варіантів і пропозицій здійснює торговий агент підприємства, який відповідає за закупівлі. Він вибирає постачальника, виходячи перш за все з найнижчих закупівельних цін, робить замовлення, стежить за його виконанням і прагне вирішити виникаючі проблеми. Всі питання звичайно розв'язуються за допомогою сучасних засобів зв'язку, обмін офіційною документацією зведений до мінімуму.

Другий метод полягає в колегіальному обговоренні можливостей і потреб в поставках. Аналіз проводиться як на рівні відділу закупівель підприємства, так і на рівні взаємодії вищеназваного відділу з виробничим і відділом контролю якості продукції.

Існує і третій шлях, який застосовується в основному для забезпечення постачання підприємства з нового, погано вивченого ринку. Подібна ситуація може скластися в результаті виникнення потреби в принципово новій для підприємства сировині і комплектуючих. Така потреба з'являється при диверсифікації виробництва і розробці принципово нової продукції, а також здійсненні закупівель по імпорту або в не вивченому підприємством регіоні і тому подібних ситуаціях. В цих випадках відділ закупівель або торговий агент частіше за все звертається на підприємство або бюро, що виконує посередницькі функції. Як правило, посередницька компанія має достатньо обширну інформацію про можливості потенційних постачальників з погляду програми випуску їх продукції, її якості, швидкості реалізації одержаних замовлень.

В одних випадках фірми-посередники за заздалегідь обумовлену платню знаходять можливих постачальників або споживачів продукції, дають консультації по юридичному і фінансовому аспектам передбачуваних операцій. В інших, одержуючи повноваження від підприємств-клієнтів, беруть на себе організаційну і фінансову сторону угоди за обумовлений відсоток прибутку або деяку частку від суми контракту. В цьому випадку вони стежать за кількістю і якістю поставок, піклуються про своєчасну доставку, можуть надавати послуги з складування, комплектування, упаковки, сортування і інших допоміжних операцій.

З 80-х років в організації закупівельного процесу на деяких підприємствах посилюється функція планування. Планування процесу закупівлі продукції і послуг для задоволення потреб підприємства знаходиться в загальному руслі процесу управління ресурсами і стає важливою функцією в постачальницькій діяльності. В ході планування враховується ряд чинників, зокрема; темпи інфляції і можливість девальвації валют деяких країн, що призводить до зростання цін; зростання концентрації капіталів на ринку поставок; технологічний розвиток виробництва; поява нових матеріалів тощо, без чого важко оцінити перспективи розвитку постачальницьких служб підприємства.

Керівництво багатьох підприємств давно усвідомило, що планування зв'язків з ринком поставок має таке ж важливе значення для успішного функціонування, як і планування ринку збуту. В умовах насиченості ринку закупівлі, цей чинник може значно впливати на зростання прибутку разом з продажем продукції.