РОЗДІЛ 4. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

4. Прискорення обертання виробничих коштів.

5. Зниження витрат, обумовлених заготівлею, споживанням і реалізацією продукції виробничо-технічного призначення.

Процес управління закупівельною логістикою здійснюється на галузевому, міжгалузевому і територіальному рівнях і на рівні суб'єкту господарювання.

Управління закупівельною логістикою майже повністю зводитися до управління рухом матеріальних потоків. Основний зміст цього процесу полягає у визначенні потреби в матеріальних потоків, плановому їх розподілі, розміщенні замовлень в промисловості на виготовлення всього різноманіття вироблюваної і спожитої продукції, встановленні прямих зв'язків з постачальниками, організації просторового переміщення матеріальних ресурсів з сфери виробництва в сферу виробничого споживання.

Таким чином, відділи закупівельної логістики і логістики розподілу управляють процесом матеріально-технічного забезпечення як певною специфічною стороною економічного управління, маючи, у свою чергу, різноманіття власних управлінських функцій в межах самого цього процесу – планування, фінансування, документальне оформлення, оперативне регулювання тощо.

Організація процесу управління полягає у встановленні конкретних завдань, формуванні колективів виконавців, визначенні порядку і послідовності дій, системному підході при вирішенні окремих питань, здійсненні поетапного контролю і подальшої оцінки досягнутих результатів.

Організаційна структура характеризує впорядкованість всіх ланок управління, ієрархічність їх побудови, комплектність і взаємозв'язок. Вона припускає обов'язкову послідовність в підпорядкуванні окремих підрозділів, систему їх взаємозв'язку і місце в загальній ієрархії управління. Кожний з них знаходиться в певному зв'язку (вертикальний або горизонтальний) з вищестоящими, нижчестоящими і рівними собі по рангу підрозділами. Цей зв'язок виражає змістовну сторону їх взаємостосунків, що складаються в процесі рішення конкретних задач управління, в досягненні його цілей і реалізації власних і загальних цілей, обумовлених спрямованістю цього процесу.

Кожна ланка по відношенню до інших ланок в структурі управління має цілком певні права і обов'язки, що дозволяє розподілити і закріпити між ними конкретні функції управління.

Основними принципами побудови структури управління є відповідності структури цілям і задачам управління, особливостям об'єкту управління; раціональне співвідношення централізації і децентралізації; чітка ієрархічна побудова, що виключає дублювання і паралельність виконання, виникнення зайвих ланок в структурі управління; забезпечення надійного зв'язку і ефективності взаємодії всіх її елементів на основі раціонального розподілу і кооперації праці; забезпечення безперервності і комплектності управління, його оперативності і динамізму; можливість постійного вдосконалення.

При побудові органів закупівельної логістики використовується функціональна або товарна спеціалізація структурних ланок управління, а частіше всього їх поєднання.

Основу організаційної структури складає апарат управління. Він утворюється з підрозділів, що виконують найважливіші функції управління. Тому формування апарату починається з аналізу і визначення цілей, задач і функцій управління.

Процес розробки планів закупівельної логістики, розвивається у міру переходу від одного етапу планування до іншого і набуває самого розгорненого характеру реалізації виділених лімітів.

Процес управління незалежно від своєї сутності починається з визначення цілей, постановки задач, підготовки і ухвалення рішень, організації їх виконання і закінчується досягненням певного результату. Потім дані про ступінь виконання поставлених задач, їх зміні в реальній обстановці аналізуються, відповідно до цього ставляться нові цілі і процес повторюється.

При виборі якнайкращого варіанту рішення проблеми повинні бути ретельно вивчені і зпівставлені з потребами в сировині, матеріалах, устаткуванні, фінансових і трудових ресурсах та можливостями їх задоволення, необхідні зміни в організаційній структурі управління, штатному розкладі, використанні конкретних працівників, заходи щодо посилення взаємодії різних ланок апарату управління з передбачуваним поліпшенням керованого об'єкту і кінцевими результатами рішення проблеми.

Рішення повинно бути не тільки прийняте, але і повністю реалізоване.

4.2. Задачі і функції закупівельної логістики

В країнах з ринковою економікою основною метою закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Проте її досягнення залежить від рішення цілого ряду задач. В узагальненому вигляді ці задачі можна згрупувати таким чином.

1. Витримка обґрунтованих термінів закупівлі сировини і комплектуючих виробів (матеріали, закуплені раніше наміченого терміну, лягають додатковим навантаженням на оборотні фонди підприємств, а спізнення в закупівлях може зірвати виробничу програму або привести до її зміни).

2. Забезпечення точної відповідності між кількістю поставок і потребами в них (надлишок або недостатня кількість товарно-матеріальних ресурсів, що поставляються, також негативно впливає на баланс оборотних фондів і обсяги випуску продукції і, крім того, може викликати додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму).