РОЗДІЛ 12. ПЛАНУВАННЯ МТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАПАСІВ (МТЗ)

Структура має чотири рівні: 0, 1, 2 і 3. Є чотири складальні одиниці: А, В, С і F. Кожна складальна одиниця має, принаймні, один рівень нижче себе. Одиниці В, С, D, E, F і G є компонентами, тому що кожна одиниця має принаймні один рівень над нею. В цій структурі В, С і F є і складальними, і компонентами. Число в круглих дужках вказує, яка кількість одиниць окремої деталі необхідна, для виготовлення наступної складальної одиниц, що вище неї. Таким чином, В(2) означає, що потрібні дві одиниці В для кожної одиниці А, і F(2) означає, що потрібні дві одиниці F для кожної одиниці С.

Маючи розгорнену структуру продукту, ми можемо визначити кількість штук кожної одиниці, потрібних для задоволення потреби. Ця інформація розміщується в наступній таблиці:

Частина В: 2 × кількість As = 2 × 50 = 100 од.

Частина С: 3 × кількість As = 3 × 50 = 150 од.

Частина D: 2 × кількість Bs + 2 × кількість Fs = 2 × 100 + 2 × 300 = 800 од.

Частина Е: 3 × кількість Bs + 1 × кількість Cs = 3 × 100 + 1 × 150 = 450 од.

Частина F: 2 × кількість Cs = 2 ×150 = 300 од.

Частина G: 1 × кількість Fs = (1)(300) = 300 од.

Відомості складу виробу не тільки специфікують потребу, вони також корисні для визначення витрат і можуть використовуватися як список одиниць, який повинен бути випущений для виробництва одиниці виробу або безпосередньо для складальної операції.

Відомості модуля. Відомості складу виробу можуть бути використані при виробництві модулів. Модулі не є кінцевими продуктами, щоб бути реалізованними, вони є компонентами, які можуть бути вироблені і зібрані у вироби. Вони можуть бути головними компонентами кінцевих виробів або виробів по вибору. Відомості складу виробу для таких модулів називаються відомостями модулів. Відомості складу виробу іноді складаються як модульні (швидше, ніж частина кінцевого виробу) тому, що графіки виробництва і виробництво часто більше сприяють просуванню виготовлення виробів, організовуючи процес щодо невеликого числа модулів, ніж безліч фінальних складальних одиниць

Наприклад, підприємство може виробляти 138 000 різних кінцевих виробів, але має тільки 40 модулів, які в різних комбінаціях підбираються, щоб виготовити 138 000 кінцевих виробів. Підприємство здійснює прогноз потреби у виробах, складає свій виробничий графік і відомості 40 модулів, а не 138 000 різних конфігурацій кінцевих виробів. 40 модулів можуть бути зібрані у необхідних специфічних поєднаннях і представляти кінцеву складальну операцію виробів.

Відомості планування і тимчасові відомості. Існують і інші відомості складу виробу, що включають відомості планування і тимчасові відомості. Відомості планування створюються для того, щоб призначати складальні одиниці у відомості складу виробу. Це можливо переважно за двох умов: 1) там, де ми хочемо згрупувати складальні одиниці разом, щоб знизити кількість одиниць, які довелося б включати в розклад, і 2) там, де ми хочемо випускати "комплекти" для виробничого відділу. Відомість планування специфікує комплект, який підлягає випуску. Відомість планування може бути відома під назвою псевдовідомість, або номер комплекту.

Тимчасові відомості складу виробу є відомостями складу компонентів, складальних одиниць, які існують тільки тимчасово і йдуть на складальну операцію. Тому вони кодуються, щоб одержати спеціальну обробку; час на обробку – нульовий, і вони входять як складова частина їх складальної одиниці. Вони ніколи не складуються і не входять в заділи.

Нижній рівень кодування. Нижній рівень кодування одиниці у ВОМ необхідний, коли ідентичні одиниці існують на різних рівнях у ВОМ. Нижній рівень кодування означає, що одиниця кодується самим нижнім рівнем, на якому вона використовується. Наприклад, одиниця D в прикладі 1 кодується найнижчим рівнем, на якому вона використовується. Одиниця D могла б кодуватися як складова частина В, і тоді б вона кодувалася як рівень 2. Але оскільки D також є і частиною F, a F кодується рівнем 2, то одиниця D кодується рівнем 3. Нижній рівень кодування як прийом дозволяє легко комп'ютеризувати потребу в конкретній одиниці.

Точність обліку запасів. Знання того, що знаходиться в запасі, є результатом якісного управління запасами. Якщо підприємство не досягло хоча б 99% точності обліку запасів, то можна вважати, що планування потреби в матеріалах, деталях і вузлах не виконуватиме своєї функції.

Порушення термінів закупівель. Відстеження порушення термінів закупівель існує як побічна гілка добре організованого процесу закупівель у відділі управління запасами. Коли здійснюються замовлення, облік заявок і розклад доставки замовлень повинні представляти інформацію, доступну для виробничого персоналу. Тільки на основі добре організованої інформації про закупівлі менеджери з логістики можуть розробити дієві виробничі плани і ефективно користуватися MRP-системою.

Час виготовлення кожного компоненту. Служба менеджменту повинна визначати, коли вироби потрібні. Тільки після цього можна визначити, коли закупляти, виготовляти деталі і збирати вироби. Це означає, що виробничий персонал визначає час очікування, руху, черговість, час переналагодження і час виготовлення кожного компоненту. Будучи згрупованими разом, цей інтервал часу називають часом виготовлення (табл. 12.3).

Таблиця 12.3

Час виготовлення для продукту А

Коли відомість складу виробу А представлена всебічно графічно (рис. 12.5) і на графіку проставлено час виготовлення окремих деталей і вузлів (час нанесений на горизонтальні осі), тоді ми володіємо тимчасовою структурою товару (рис. 12.6) (або, у вітчизняній термінології, – це цикловий графік виготовлення виробу).