РОЗДІЛ 12. ПЛАНУВАННЯ МТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАПАСІВ (МТЗ)

Помітимо, що дійсні витрати на зберігання підприємства відрізнятимуться від розрахованих 730 грн, залежних від швидкості дійсного використання. З таблиці вище ми можемо бачити, що в нашому 10- тижневому прикладі реальні витрати рівні 400 грн на переналагодження плюс витрати на поточне зберігання 375 шт. по 1 грн за тиждень, рівні 375 грн, разом 775 грн. Оскільки використання не було постійним, дійсні розраховані витрати були фактично більше розрахованих теоретичних на базі EOQ (730 грн) і більше, ніж за правилом "партія за партією" (700 грн). Якщо трапиться будь-яке зменшення запасів, наприклад продаж готових виробів, то виникаючі при цьому витрати необхідно буде додати до розрахованого нами EOQ, рівному 775 грн.

Послідовне балансування по окремих періодах. Послідовне балансування по окремих періодах (РРВ) представляє більш динамічний підхід до вирівнювання витрат переналагодження і зберігання. РРВ для цього використовує додаткову інформацію, щоб змінити розмір необхідного обсягу

товару на основі уявлень про його величину в майбутньому. РРВ намагається збалансувати витрати переналагодження на основі даних про попит. Послідовне балансування по окремих періодах розвиває поняття про окремий економічний період (ЕРР), який вимірюється відношенням витрат на переналагодження до витрат на зберігання. Для підприємства-виробника газонокосарок ЕРР = 100 грн / 1 грн = 100 шт. Тому зберігання 100 шт. косарок протягом одного періоду зажадає витрат 100 грн, що точно відповідає витратам одного переналагодження. Аналогічно, зберігання 50 шт. протягом двох періодів також зажадає витрат в 100 грн (2 періодах 1 грн × 50 шт.). РРВ, слідуючи розглянутому, прагнутиме деякого збільшення потреби так, щоб число окремих періодів апроксимувало ЕРР, в розглянутому випадку – в межах 100 шт. Приклад 6 показує додаток методу послідовного балансування по окремих періодах.

ПРИКЛАД 6

Те ж саме підприємство знову веде розрахунок витрат, пов'язаних з розміром партії, виходячи з витрат на переналагодження в 100 грн і витрат на зберігання, рівних 1 грн. Але тут вже використовується метод послідовного балансування по окремих періодах часу. Початкові дані зведені в табл. 12.6.

Витрати на зберігання = 1 грн/шт. тиж.; витрати на переналагодження = 100 грн; середня за тиждень повна потреба = 27 од.; час виготовлення = 1 тиж.

ЕРР складає 100 (витрати на переналагодження діляться на витрати на зберігання = 100 грн/ 1 грн) – Перша партія покриває періоди першого, другого, третього, четвертого і п'ятого тижнів і рівна 80. Сумарні витрати складають 490 грн і включають сумарні витрати на переналагодження 300 грн і сумарні витрати на зберігання 190 грн.

Алгоритм Вагнера-Вітіна. Процедура Вагнера-Вітіна є моделлю динамічного програмування, яка додає деяку складність в розмірно-обсягні розрахунки. Вона припускає наявність тимчасового горизонту, за яким відсутня додаткова чиста потреба. Проте це забезпечує добрі результати.

Така техніка часто використовується иа практиці, але вона пов'язана з великими розумовими витратами і вимагає глибоких знань з галузі програмування.

Таблиця 12.6

Калькуляція витрат за методом РРВ

MRP об'ємно-розмірна проблема. РРВ-техніка

Висновок по об'ємно-розмірних розрахунках. В трьох прикладах по об'ємно-розмірних розрахунках ми одержали наступні величини витрат.

Проте ці приклади не повинні підштовхувати операційний персонал до поспішних виведень перевагу об'ємно-розмірної техніки, якій повністю довіряє. По-перше, витрати можуть змінитися унаслідок зміни розкладу потреби. Результуючі витрати не можуть не відобразити такі їх зміни, як це спостерігається у випадку з газонокосарками. По-друге, відповідно до вимог теорії новий розмір партії повинен перераховуватися з кожною зміною, що виникає в ієрархії MRP. На практиці це веде до нестабільності в порядку, встановленому розкладом, і небажано. Остаточний висновок буде таким: всі розміри партій невірні, оскільки виробнича система не в змозі реагувати швидко на часті зміни. Такі зміни вносять нервозність в систему, про що говорилося раніше в цьому розділі.

Використання методу "партія за партією" повинне розглядатися як таке, що забезпечує найекономічніші результати. "Партія за партією" – це кращий метод з розглянутих на прикладах. Розмір партії може бути змінений так, як це необхідно відповідно до різних обмежень, у тому числі визначених виробничими процесами (наприклад, процеси термообробки деталей можуть вимагати певних розмірів партій), або закупівля вхідних матеріалів вже визначена їх закупівельними розмірами (наприклад, вантажний розмір контейнерів, завантаження в автомобілі, вимагає контейнерів єдиного розміру). Проте необхідно проявляти обережність і заздалегідь ретельно перевіряти будь-яку намічену зміну розміру партії, тому що зміни розмірів партій можуть порушити той мінімально необхідний рівень збережених запасів, на якому будується вся ієрархія в системі MRP. Там, де витрати переналагодження значні і попит більш менш постійний, послідовне балансування по періодах РРВ, алгоритм Вагнера-Вітіна або навіть BOQ-

спосіб забезпечують задовільні результати. Велику увагу слід надавати розмірно-обсягним розрахункам, тому що цього вимагає динамічний характер MRP. Правильний розмір партії може бути остаточно встановлений після визначення реальних потреб виробництва термінів потреб.

12.12. Планування потужності виробництв і потреби в матеріалах (MRP2)

Зворотний зв'язок при плануванні потреби в матеріалах.

Планування потреби в матеріалах із зворотним зв'язком забезпечується системою MRP, яка охоплює виробниче планування і систему управління запасами, а також план по потужності, виробничий графік в тому числі і віддалене в часі планування виробництва, система MRP є більш вивченою і розвиненою ніж система MRP2.

Планування потужності. Пов'язані з сутністю планування виробництва із зворотним зв'язком завантажувальні рапорти необхідні до складання в кожному робочому центрі. Завантажувальні рапорти показують потребу в ресурсах в робочому центрі для всіх поточних призначень в робочому центрі відповідно до плану і очікуваних розпоряджень.