Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Рис. 5.2. Процес досягнення рівноваги шляхом концентрації магазинів

Принцип мінімальної диференціації в довгостроковій перспективі виявляється в тому, що на ринку виникає тенденція до концентрації підприємств роздрібної торгівлі, які пропонують однорідний вид продукції. Зазначимо, що дія цього принципу характерна здебільшого для торговельних підприємств, які спеціалізуються на дорогих/унікальних продуктах (бутики, магазини ювелірних прикрас, антикварні магазини, автосалони тощо).

2. Дуже поширене останнім часом, особливо щодо ритейлу, гравітаційне правило Рейлі. Модель має таке загальне трактування: “Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному кількості населення тих міст і обернено пропорційному квадрату відстані, яка відділяє клієнтів від центру тих міст”. Сутність його розкриває той факт, що ще в 1931 р. Вільям Рейлі, перебуваючи під враженням фізичного закону гравітації, створив гіпотезу про гравітаційну модель як міру тяжіння роздрібної торгівлі між містами. Його робота й теорія закону гравітації роздрібної торгівлі дозволяють окреслити межі торговельної зони навколо міст, використовуючи відстань між ними і кількість населення в кожному з них.

В. Рейлі усвідомив, що більші міста мають більшу торговельну зону (ареал) і це, відповідно, може притягувати з околиць міста (районів, розташованих поблизу міста) інших споживачів. Два міста однакового розміру мають межу (граничну лінію) посеред їхніх торговельних зон. Коли міста мають нерівноцінні розміри, гранична лінія наближується до маленького міста, залишаючи таким чином більшому місту ширшу торговельну зону.

В. Рейлі назвав граничну лінію між двома торговельними зонами точкою розриву (breaking point — ВР), що зараз у вітчизняній літературі професором Є.В. Крикавським розглядається як точка байдужості. Формула для розрахунку точки розриву між двома містами така:

де ВР — відстань між містом А і точкою розриву, км;

Ьдд — відстань між містами А і В, км;

Л^, — населення містА і В відповідно, осіб.

Отже, відстань між містом А і точкою розриву дорівнює відношенню відстані між двома містами і суми одиниці та кореня квадратного від відношення кількості населення в місті В і кількості населення в місті А.

У такий спосіб можна визначити повну торговельну зону міста через визначення точки розриву між різними містами або зонами.

Наприклад, на підставі “закону” можемо визначити межу “байдужості” між двома містами — Уманню і Вінницею, в якій мешканці (або підприємства) будуть рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах[7].

Чисельність населення Умані становить 94 тис. осіб, Вінниці — 387 тис. осіб. За формулою (5.1) отримаємо значення точки “байдужості”, що дорівнює 106 км. Отже, діапазон впливу ринку міста Вінниці у напрямку Умані становитиме 106 км.

Зазвичай гравітація Рейлі припускає, що ландшафт міст не передбачає річок, швидкісних доріг, політичних (державних) кордонів, запитів споживачів.

Згодом ця модель дещо трансформувалася. Назвемо деякі напрями, в яких використовується правило Рейлі:

а) для фармацевтичних роздрібних точок[8] з метою оцінювання торговельного обороту двох аптек: Ua : Ub = [9]

де M.j — показник взаємодії між об'єктами і та у;

k — коефіцієнт відповідності;

р — деяка міра значущості об'єкта (наприклад, чисельність населення міста і та у);

dfj — відстань між об'єктами.

Пізніше модель була трансформована у таку форму гравітаційної моделі міжрегіональних транспортних потоків: