Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Застосування моделі обмежується випадками дослідження ринків, що перебувають у стані відносної стабільності. Якщо в розвитку роздрібної торгівлі міста найближчим часом передбачаються значні зміни (у тому числі за рахунок реалізації певного проекту), то модель, відкалібрована на поточних даних, буде неправильною для майбутнього (context dependency problem). Зокрема, параметр чутливості до відстані істотно змінюється разом з просторовою структурою роздрібної торгівлі міста.

Очевидний недолік виявлення переваг полягає в необхідності проведення польового дослідження з досить складним листом опитування. У випадку, якщо за основне питання береться питання про останнє місце здійснення покупок, розмір вибірки, за оцінками[11], має становити не менше 2000 респондентів цільового сегмента. В такому випадку використовуємо прийнятний розмір вибірки для побудови регресії (близько ЗО спостережень) і похибку оцінки частки ±10 відсоткових пунктів з довірчою ймовірністю 0,9. Але для питання про розподіл числа візитів прийнятним є значно менший розмір вибірки (від 300—400 респондентів).

Власний підхід до “анкетування” районів запропонував Томпкінс. Найкращим способом звузити коло кандидатів-об'єктів буде створення списку ключових вимог. Якщо район не відповідає цим вимогам, то його не потрібно й розглядати. Ці вимоги повинні набути значимості, і потім кожен район отримує бали (за шкалою від 1 до 5), наскільки повно він відповідає критеріям. Райони, які набрали найбільшу кількість балів, потрібно буде відвідати. Одні з цих факторів можуть не відповідати потребам конкретного підприємства, а інші будуть справляти значний вплив.

Польове дослідження є досить бажаним етапом процесу вибору місця розташування збутової точки (яке часто відбувається одночасно з формуванням загальної концепції).

7. Метод мережі John J. Coyle, Edward J. Bardi, Jr.C. John Langley (1985) орієнтований на визначення місця розташування об'єкта, що пов'язано з мінімальними транспортними витратами на постачання вантажу на склад і вивезенням вантажу споживачем.

Визначення центру ваги в методі мережі використовують для встановлення місця розташування одного розподільчого центру. Для цього використовується метод накладення мережі координат на карту потенційних місць розташування складів (рис. 5.4). Система мережі дає можливість оцінити вартість доставки від кожного постачальника до ймовірного складу і від складу до кінцевого споживача, а обирають варіант, який визначається як центр маси.

Рис. 5.4. Графічне зображення центру ваги

Координати центру ваги вантажних потоків (Хсклад, Усклад, тобто точки, у якій може бути розташований розподільчий склад, визначається за формулами

де В. — вантажообіг і-го споживача;

X., У. — координати і-го споживача;

п — кількість споживачів.

В основі цього підходу лежить припущення, що транспортні витрати є функцією виключно відстані. Тобто передбачається, що варто мінімізувати сумарну відстань перевезень, і ми отримаємо оптимальне за витратами місце для складу. Головний недолік методу — нехтування вагою і часом. Обмеження — в моделі відстань від пункту споживання матеріального потоку до розміщення розподільчого центру обчислюють за прямою, тому модельований район повинен мати розвинуту мережу доріг, оскільки інакше буде порушено основний принцип подібності моделі й моделювального об'єкта.

На території розташовано 8 магазинів, які торгують продовольчими товарами, їх координати і місячний вантажообіг наведено в табл. 5.2.

Знайдемо координати точки, навколо якої рекомендовано організувати роботу розподільчого складу.

Таблиця 5.2.

Вантажообіг і координати магазинів, які обслуговуються

Втім ця методика має ряд обмежень. Вона заснована на статистичному підході, де не враховуються ані зміни транспортних тарифів, ані зміни у джерелах постачань та споживання. Пропонується лінійна залежність транспортних тарифів від відстані, хоча на практиці транспортні тарифи змінюються непропорційно відстані. Не враховуються в моделі топографічні умови, іноді не

припустимі до забудови. При великій кількості споживачів значно збільшується також багатоваріантність розміщення складської мережі, тому залежно від різних факторів застосовують методи лінійного програмування, комбінаторний аналіз, методи динамічного програмування та ін.

8. Модель Вебера (1909) використовується для визначення координат складу за критерієм транспортних витрат. Наведемо лише інформативну її складову[12]:

де с — тариф;