Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Серед складів загального користування розрізняють такі:

1) склади промислових тарно-штучних вантажів;

2) склади-рефрижератори або склади, що забезпечують заданий температурний режим зберігання;

3) митні склади;

4) склади продукції масового споживання, меблеві;

5) склади спеціальної продукції;

6) склади для зберігання безтарної продукції.

Кожен з них надає споживачам широкий перелік спеціалізованих послуг.

Склад промислових тарно-штучних вантажів (general merchandise warehouse) використовують виробники, дистриб'ютори. Склади-рефрижератори (refrigerated cold storage warehousing) дають можливість зберігати продукцію, що потребує певного температурного режиму (фрукти, овочі, ліки, заморожена продукція). Митні склади (bonded warehouses)/c^iaflH тимчасового зберігання використовуються для збереження, розмитнення імпортної продукції. Склади товарів широкого вжитку, меблеві (household goods warehouses) використовують для збереження власних товарів фізичних/юридичних осіб упродовж тривалого терміну, мають кілька різновидів. Один з них побудований на концепції відкритого зберігання — вантаж розташовано на підлозі, а оренда стягується за квадратні або кубічні метри, які займає вантаж. Як правило, такий варіант підходить для зберігання товарів масового використання. Інший різновид — це приватна будівля або підвал, де можна закрити вантаж. Ще один різновид — контейнерне зберігання, тобто збереження речей, вантажу у контейнерах.

Склади спеціальної продукції (special commodity warehouses) використовують для зберігання деяких видів сільськогосподарської продукції (зерно, бавовна, вовна). Як правило, на кожному з таких складів зберігається якась конкретна продукція і послуги надаються саме для неї.

Склади для зберігання безтарної продукції (bulk storage warehouses) призначені для зберігання відкритим способом або під навісом, а також у ємностях для зберігання рідини. Використовують для зберігання піску, вугілля, хімічних продуктів. Послуги таких складів — заповнення ємностей, змішування різних типів хімічних продуктів тощо.

Серед інших різновидів використання складів загального користування необхідно назвати перевалку (cross-docking) і контрактне зберігання (contract warehousing).

При перевалці, фактично способі скорочення часу зберігання вантажу, склад набуває ознак розподільчого центру, який використовують для формування та розподілення асортименту продукції (distribution mixing center). Продукція надходить великими партіями, які одразу розподіляють на менші та поєднують між собою в необхідних пропорціях для відвантаження споживачам. Тобто продукція (вантаж) не зберігається на складі. Такий спосіб цікавий для ритейлу, оскільки кожен магазин може отримати саме ту пропорційність товару, яка необхідна, щоб одразу потрапити в торговельний зал.

Контрактне складування — це партнерська угода між користувачем і провайдером (надавачем) складських послуг, як правило, на довготривалий термін. Передбачає не лише зберігання вантажу (товарів), а здебільшого ексклюзивні складські послуги під конкретного замовника.

Можна навести ще кілька класифікацій не з суто управлінського погляду, а швидше з погляду оцінювання складу як об'єкта нерухомості. Подібна класифікація діє на вітчизняному ринку, вона не є кимось або чимось затверджена, проте при пошуку приміщень усі учасники ринку оперують саме такою термінологією. Вона розроблена лондонською компанією Knight Frank, що має більш ніж сторічну історію існування на ринку нерухомості. Декілька років компанія присутня й на вітчизняному ринку нерухомості, привносячи стандарти та критерії оцінювання будівель і споруд. За цією класифікацією, всі складські будівлі поділяють на приміщення відповідних класів від А до D. Саме класність визначає вартісну складову: орендну ставку або вартість придбання складського комплексу. Це закономірно, оскільки складська споруда класу А має відповідати 21-й вимозі (на відміну від складських споруд класу Z), під якими розуміють підвальні приміщення, неопалювальні виробничі приміщення або ангари), яка, зокрема, містить такі умови:

1) одноповерхова складська будівля з легких металокон- струкцій і сендвіч-панелей, переважно прямокутної форми, без колон або з кроком колон не менше 12 метрів, з відстанню між прольотами не менше 24 метрів;

2) автономна електропідстанція і тепловий вузол;

3) допоміжні приміщення при складі (душові й туалети, підсобні приміщення, роздягальні для персоналу);

4) висота стель — не менше 13 метрів, що дає змогу установити багаторівневе стелажне обладнання (6—7 ярусів);

5) достатня кількість автоматичних воріт докового типу з вантажно-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти (не менше одних на 500 м2) та ін.