Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Компанія Квантум Інт. [Електрон, ресурс]. — Режим доступу: qguar.com.ua

Рис. 5.13. Структура замовників професійних WMS в Європі (на прикладі Польщі)

Оскільки такі системи дуже дорогі, то перш ніж розрахувати повернення інвестицій ROI (Return Of Investments), необхідно врахувати три складові:

1) сукупні витрати на автоматизацію;

2) показники діяльності складського комплексу;

3) показники автоматизації складу.

1. Витрати на автоматизацію вміщують: витрати на придбання “системи” (вартість ліцензій WMS, встановлення, оплату консультаційних послуг компанії-інтегратора за навчання персоналу роботі в новій комп'ютерній системі, гарантійне обслуговування), обладнання (серверне обладнання, радіотермінали, доктермінали, сканери, WI-FI, комунікації) та витрати часу і грошей (бонусів, премій) на залучення власного персоналу до переходу на нову систему роботи (впровадження займає приблизно від

З—6 місяців до 1 року, тому начальники відділів, наприклад, змушені витрачати до 20 % свого робочого часу на навчання та адаптацію до системи, що може уповільнити основну роботу).

2. Показники діяльності складського комплексу розраховують, виходячи із загальних фінансових показників підприємства (середньорічний дохід підприємства, середньорічний прибуток, середньорічний приріст бізнесу), кількості помилок на складі (пересортиця, повернення, штрафи з вини складу), показників товарно-матеріальних запасів (середня вартість запасів на складі, середньорічні втрати у запасах на складі), завантаженості складських площ (загальна площа для зберігання й переробки потоків вантажів, вартість оренди, можливий прибуток від надання в оренду вивільнених площ, ефективність заповнення складського простору) та персоналу складу (кількість персоналу складу, фонд оплати праці, середньорічне зростання заробітної плати складського персоналу).

3. Ефект автоматизації полягає: у зменшенні на 15—20 % “заморожених” грошових коштів у запасах завдяки прискоренню та оптимізації логістичних процесів; збільшенні щільності зберігання на 5—15 % завдяки коректному плануванню розміщення вантажу; підвищенні виробітку працівників складу на 20— ЗО % завдяки появі правил відбору вантажів та розробці оптимальних маршрутів відбору; збільшенні точності виконання операцій на 99 %; зменшенні кількості повернень і штрафів на 70 %.

Хотілося б зазначити, що Д^МБ-системи не є панацеєю і не завжди вони потрібні. Тому перш ніж впроваджувати щось, доцільно самотужки подивитися на процеси на складі, упорядкувати документообіг та порахувати показники, які так чи інакше будуть розраховуватися задля впровадження. За таких умов знання “формул” має неабияку практичну значимість.