Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

Транспортування — одна з найважливіших і найболючіших ключових функцій логістики матеріальних потоків. Найважливіша тому, що без неї весь процес доведення матеріального потоку до споживача не є реальним, а найболючіша — через низьку рентабельність (10—15 %) і безмежну кількість питань до вимог транспортування вантажу, що постійно зазнають змін.

Одразу зазначимо, що охопити всі нюанси, підходи, навести всі можливі методи обчислення ефективності здійснення транспортування вантажів не можливо, і це не є головною метою нашого посібника. У переліку літератури вказуються деякі найбільш цікаві, на думку автора, книги з цього питання та посилання на інтернет-ресурси. Цей розділ присвячено основним управлінським питанням, які найчастіше виникають при вирішенні завдань із перевезення вантажу.

6.1. Техніко-економічні показники при здійсненні транспортування вантажу

6.2. Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

Не варто забувати про вимоги до тари та упаковки при транспортуванні вантажів. Під упаковкою розуміється комплекс захисних матеріальних засобів з підготовки продукції промислового та сільськогосподарського виробництва до транспортування і зберігання, для забезпечення її максимальної збереженості та надання транспортабельного вигляду. Згідно з ГОСТ 17527-86 “Упаковка. Терміни та визначення” упаковка — це споживча і транспортна тара, амортизаційні матеріали, допоміжні пакувальні засоби та матеріали. Транспортна тара — це елемент упаковки продукції, що, як правило, розфасований у споживчу тару чи в допоміжні пакувальні засоби й матеріали. Транспортна тара призначена для захисту виробів і внутрішньої упаковки від дії зовнішніх факторів та для забезпечення зручності перевантажувальних робіт, транспортування, складування, кріплення до транспортного засобу.

Усі стандарти на тару поділяються на нормативні й предметні. Стандартизація тари — це встановлення вимог і норм до тари способом розробки та затвердження відповідних стандартів. Нормативні стандарти формулюють загальні технічні вимоги до тари, визначають її типи та основні параметри, методи випробування. Предметні стандарти на тару розробляються на основі нормативних стандартів для тари, призначеної для упакування конкретних видів товарів, і передбачають:

• найменування і призначення даного виду тари;

• типи тари та її конструктивні особливості;

• кількість виготовлюваних номерів тари (номенклатура) залежно від зовнішніх і внутрішніх розмірів (довжина, ширина, висота);

• технічні вимоги, що висуваються до тари;

• маркування і зовнішній вигляд тари.

Якість тари, яка перебуває в обігу, визначається на основі вимог чинних Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні та Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари і паперових мішків в Україні.

Ефективність використання тари багато в чому залежить від її якості. Чинними стандартами передбачена система показників якості, які застосовуються при розробці конструкторської та нормативно-технічної документації на конкретні види тари. Наприклад, номенклатура показників якості дерев'яних ящиків включає такі показники: призначення, надійності, ергономічні, естетичні, технологічності, транспортабельності, патентно-правові, стандартизації та уніфікації.

З метою стандартизації та контролю якості палет в Європі була створена “Європейська асоціація піддонів”, яку ще прийнято називати ЕРАЬ. Ця організація об'єднує провідних виробників тари і контролює якість виготовлення. Якщо вироблений дерев'яний піддон відповідає стандартам ЕРАЬ, на нього наносять відповідне клеймо (рис. 6.3). А якщо палета вироблена в Європі, то на неї додатково ще наноситься клеймо ЕШІ. Тобто в па- лети, яка вироблена в Європі і відповідає стандартам європейської асоціації піддонів, має бути два фіксованих клейма — ЕРАЬ та ЕШІ. Клеймо ЕШІ випалюється на правих несучих ніжках в овальній окантовці. На інших ніжках також наноситься маркування із зазначенням виробника і цифрової інформації про палету — серії й часу випуску.

Рис. 6.3. Клейма піддонів

З розвитком виробництва та збільшенням обсягу вантажоперевезень на початку XX ст. досить широко стали використовуватись піддони дерев'яні. Перші піддони були дуже прості за конструкцією, проте, як і сьогодні, забезпечували збереженість вантажів та полегшували поводження з упакованою продукцією при зберіганні, навантаженні, розвантаженні та транспортуванні.

Піддон — плоска транспортна конструкція, виготовлена з дерева або пластмаси (в деяких випадках піддон може бути вироблений з металу чи з його вставками), призначена для перевезення товарів зручним та безпечним способом, який можна зняти з транспортної платформи пересувним вантажопідйомним пристроєм. Товари, розміщені на піддоні, можуть бути притягнуті до нього ременями (чи кріпильними стрічками) або обгорнуті термо- усадковими чи стретч-плівками. Піддони, які використовуються для переміщення товарів, також називають “палетами”.

Відкрита палета, відома також як європалета або блокова палета, — конструкція, яку можна брати вилами з чотирьох боків. Має блокову конструкцію з нижніми планками з двох боків і в центрі, що дає можливість брати палету з чотирьох боків (рис. 6.4). Це полегшує обробку вантажу, оскільки з такою палетою може працювати практично будь-яка модель навантажувача. Такі палети дуже поширені в Європі (за винятком Великої Британії).

Рис. 6.4. Відкрита палета