Розділ «7.3. Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків»

У своїй книзі “The Warehouse Management Handbook” Джеймс Томпкінс говорить про те, що саме інформаційні технології є четвертою сферою матеріально-технічного забезпечення.

Перша можливість інформаційних технологій — це планування ресурсів розподілу. Планування ресурсів розподілу є інструментом загального планування для управління спільною логістичною системою постачання, який дає більшу інтеграцію всієї мережі матеріально-технічного забезпечення і веде до економії коштів по всій мережі. Планування ресурсів розподілу допомагає у плануванні транспортних витрат, вимог до складського зберігання, кількості та місця розташування товарних запасів. Виходячи зі своєї загальної спрямованості, планування ресурсів розподілу пропонує компанії загальний вимір розподілу.

Загальний вимір розподілу дозволяє компанії централізувати процеси купівлі та планування, що надає компанії більший контроль над своїми товарними запасами та додаткові можливості. Належним чином впроваджена система планування ресурсів розподілу призводить до зростання обороту товарних запасів, дозволяє швидше реагувати на зміни на ринку, підтримує поповнення запасів точно в призначений час, зменшує кількість застарілої продукції і передбачає та мінімізує проблеми з товарними запасами в майбутньому, все це — завдяки загальному уявленню про розподіл.

Друга можливість інформаційних технологій — це електронний обмін даними. Електронний обмін даними відбувається шляхом передавання документів в електронному вигляді з однієї комп'ютерної системи на іншу. Мета електронного обміну даними — забезпечення точної зовнішньої інформації. При електронному обміні даними береться зовнішня (вироблена й передана) інформація і приймається в свою систему. Після цього комп'ютерна система, що отримала інформацію, може посилати її в електронному вигляді іншій зовнішній комп'ютерній системі. Оскільки операції виконуються без людського втручання, то електронний обмін даними забезпечує високий рівень точності при отриманні й передачі інформації.

Компанії, які прагнуть покращувати свої логістичні операції, повинні робити інвестиції в технології електронного обміну даними. Одна із супутніх переваг електронного обміну даними в тому, що ця система дозволяє компанії більш тісно інтегруватися зі своїми торговими партнерами. Як один з основних інструментів для успішного партнерства, електронний обмін даними необхідний, якщо дві компанії стають тісно інтегрованими і об'єднаними однаковими логістичними цілями. Друга супутня перевага електронного обміну даними полягає в скороченні інформаційного циклу замовлення і, отже, у більш швидкій реакції на потреби замовника та мінливі умови ринку. Ця система також скорочує цикл замовлення при транспортуванні та обробці замовлень.

Третя можливість інформаційних технологій — використання системи управління складом. Системи управління складом — це пакети програмного забезпечення, що використовуються для досягнення двох цілей у складському зберіганні: максимізувати використання простору, устаткування і трудових ресурсів та перевершити очікування замовника. Системи управління складом досягають цих цілей, спрямовуючи працю й забезпечуючи очікувані товарні запаси та їх місце розташування.

Використання систем управління складом дає багато переваг, зокрема: скорочення операційних витрат складу та робота в режимі “реального часу”. Технології систем управління складом можуть скоротити операційні витрати складу, покращуючи продуктивність праці двома способами. По-перше, системи управління складом скорочують час пересування при виконанні одного завдання або серії завдань, що призводить до зростання продуктивності праці. По-друге, продуктивність збільшується внаслідок усунення непродуктивних операцій або операцій без доданої вартості, які виконуються працівниками. Наприклад, система управління складом скорочує час пошуку виробів, який може бути досить значним при високому рівні товарних запасів. Створюючи середовище, близьке до 100 % інформаційної точності, система управління складом дозволяє відмовитися від багатьох непотрібних етапів.

Друга перевага, пов'язана із системою управління складом, в тому, що вона працює “в реальному часі”. В результаті система управління складом може забезпечити скорочення циклу замовлення. Це скорочення відбудеться як при обробці замовлень, так і при управлінні товарними запасами. Ці переваги, у свою чергу, можуть привести до кращого обслуговування споживачів і швидшого обороту товарних запасів, що приведе до економії фінансових коштів в операціях складського зберігання.

Четверта можливість інформаційних технологій — це використання систем управління транспортуванням. Сьогодні управління транспортуванням багато в чому ґрунтується на відносинах. Працівники транспортного відділу витрачають більшу частину свого часу, відповідаючи на питання, вирішуючи адміністративні завдання, переглядаючи рахунки за провезення і керуючи відносинами з перевізниками. На жаль, ці завдання залишають дуже мало часу для дійсного планування процесів транспортування. Технології системи управління транспортуванням полегшують вирішення багатьох адміністративних завдань за допомогою автоматизації, в результаті чого відділ транспортування отримує можливість зосередитись на плануванні транспортування.

Система управління транспортуванням виконує п'ять основних функцій: планування, робота перевізника, завантаження- розвантаження, аудит платежів за автодорожний кілометраж при транспортуванні вантажу, транспортування.

Якщо ці функції автоматизовані, то з'являється багато можливостей для поліпшення, дозволяючи відділу транспортування управляти, а не реагувати на події та ситуації.

П'ята можливість — це обробка замовлень. Суть системи отримання інформації про необхідний товар і необхідність поліпшення мережі матеріально-технічного забезпечення вимагають, щоб компанії швидше обробляли замовлення. Системи обробки замовлень партіями замінюються системами обробки замовлень “у реальному часі” для прискорення процесу заповнення замовлення. В результаті компанії, які можуть обробляти замовлення “в реальному часі” або в той же день, отримують конкурентні переваги. При обробленні замовлень “у реальному часі” потрібно переконатися, що наявні комп'ютерні системи зможуть підтримувати ці операції і що система товароруху зможе обробляти невеликі за обсягом замовлення.

Шоста можливість — це електронна закупівля. Ручні методи закупівлі породжують великі обсяги паперів, створюючи таким чином безліч можливостей для помилок. Крім того, паперові документи збільшують цикл замовлення в логістичному процесі. Електронна закупівля дозволяє торговим партнерам безперервно обмінюватись інформацією і скоротити часові витрати на закупівлю. Це скорочення часу призводить до загального скорочення товарних запасів.

Сьома можливість — автоматична ідентифікація. Технологія автоматичної ідентифікації охоплює всі технології, пов'язані з друкуванням і читанням штрих-коду, включаючи принтери й ра- діотермінали. Автоматична ідентифікація забезпечує точну передачу інформації між усіма етапами процесу. Необхідність обміну інформацією “у реальному часі” досягається за допомогою систем “у реальному часі”. Необхідність 100-відсоткової точності цієї інформації забезпечується за допомогою автоматичної ідентифікації.

І найголовніше — те, що інформатизація дозволяє звести до мінімуму дії людського чинника при роботі з товарно-матеріальними цінностями (ТМЦ). Якщо узагальнити наведене вище, то отримаємо шість різних класів програмних продуктів з управління логістичними ланцюгами (табл. 7.7). За даними компанії “Зесоnsultants”, український ІТ-ринок у 2012 р. зріс майже на ЗО % і досяг обсягу в більш ніж 1 млрд. євро (це можна порівняти з показниками 2005 р.), але майже в два рази нижче 2007 р. (1,96 млрд. євро).

Український ринок автоматизації логістики знаходиться на початковому етапі розвитку. За оцінками, пройти цей етап встигли 35—40 % підприємств. Останні півтора-два роки підвищення попиту не спостерігалося через кризові явища. Українські підприємства вже відчувають зростання тиску з боку більш ефективних компаній Європейського Союзу й Росії. Вступивши до СОТ у 2008 р., Україна, по суті, прийняла виклик міжнародного бізнесу. Вітчизняні підприємства повинні модернізувати свої бізнес- процеси і почати масово застосовувати такі самі системи управління, якими користуються світові лідери. Якщо це буде усвідомлено на рівні акціонерів і менеджменту вітчизняних компаній, ринок ЕRР-систем стане стрімко розвиватися.

Обсяг українського ринку ЕRР-систем у 2012 р. перевищив рівень 2008 р. (46,64 млн. дол. США) і досяг 50 млн. дол, з яких 40 % — вартість ліцензій на ПЗ, 60 % — послуги консалтингу, впровадження та підтримки ЕRР-систем. За даними експертів ринку, їх частка становить близько 13 % усього ринку ПЗ та послуг в ІТ-сфері України. Частки “вендорів” (розробників ПЗ) розподілилися так: SAP — 43,4%, Информационные технологии (IT-Предприятие) — 15,7, “1C” — 13,9, Oracle — 11,7, Microsoft — 6,1, інші — 9,2 %.

Таблиця 7.7.

Класи програмних продуктів для управління логістичними ланцюгами