Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

4.1. Класифікаційні ознаки матеріальних запасів, причини їх створення

Запаси — це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, що зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання. Запаси тісно пов'язані з грошима, які, власне, були вкладені в їх придбання (створення). Аби прослідкувати зв'язок “запаси — грошові кошти” та усвідомити їхнє місце у структурі ресурсів підприємства, треба володіти початковими знаннями з фінансового менеджменту.

Отже, грошові ресурси тісно пов'язані з матеріальними ресурсами, утворюючи активи підприємства, сформовані з метою отримання певного зиску, насамперед — прибутку. Ресурси поділяються на необоротні й оборотні: необоротні переносять свою вартість на поточні витрати протягом кількох років, оборотні — протягом періоду, що не перевищує один рік.

Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства. А запаси становлять значну частину оборотних ресурсів. Виробничі запаси створюються для виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. При передачі сировини й матеріалів у виробництво їхня вартість переноситься на собівартість незавершеного виробництва. Останнє становить продукція, що не пройшла всіх стадій виробничого процесу. Після його закінчення готова продукція оприбутковується на складі, утворюючи відповідний запас. Товарні запаси відрізняються від запасів готової продукції тим, що остання виготовлена самим підприємством, а товари придбаваються з метою подальшого перепродажу.

Якщо управління реальними інвестиціями має періодичний характер, то управління оборотними ресурсами є постійною роботою менеджера. Мета управління — забезпечення прийнятного ризику ліквідності поточних боргів підприємства і максимального прибутку від використання запасів, тимчасово вільних грошових коштів, від управління дебіторською заборгованістю[1].

Одним зі шляхів досягнення цієї мети (але не єдиним, про що буде йтися далі) є збільшення швидкості обороту ресурсів, внаслідок чого скорочується тривалість операційного циклу. Це означає, що за один і той самий проміжок часу за однакової суми оборотних активів підприємство отримає більший обсяг прибутку. Важливим чинником, що впливає на швидкість обороту ресурсів (запасів), є чистий оборотний, або робочий капітал, тобто різниця між оборотними активами і поточними зобов'язаннями, які фінансують ці активи. Класифікацію ресурсів, що застосовуються в господарській діяльності підприємств, наведено на рис. 4.1.

Поняття запасу пронизує всі сфери матеріального виробництва, тому що матеріальний потік на шляху переміщення від первинного джерела сировини до кінцевого споживача може накопичуватись у вигляді запасу на будь-якій ділянці. Причому управління запасами на кожній з ділянок має свою специфіку.

Є безліч класифікацій запасів. У теорії управління запасами виділяють такі їх види (рис. 4.2):

1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:

• запаси матеріальних ресурсів;

• запаси незавершеного виробництва;

• запаси готової продукції;

• запаси тари;

• запаси зворотних відходів.

Рис. 4.1. Класифікація ресурсів підприємства

Джерело: ЧеснаковаЛ.С. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. / Л.С. Чеснакова. — К.: Логос, 2001. — 143 с.

2. Виходячи з базисних логістичних активностей:

• запаси в постачанні — матеріальні ресурси, які перебувають у логістичних ланцюгах від постачальників до складів матеріальних ресурсів товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва готової продукції;

• виробничі запаси — запаси матеріальних ресурсів та незавершеного виробництва, які надійшли до споживачів і не були перероблені, знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання і дозволяють забезпечити безперервність виробничого процесу;