Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

Складський комплекс в логістичних системах перетворює різні за інтенсивністю і характером вхідні та вихідні матеріальні (вантажні) потоки. Тому основні показники складських потужностей будуть прямо залежати від характеристик вантажопотоків, зокрема[1]:

- від добового вантажопотоку:

де Qдоб — середньодобова вантажопереробка (величина середньодобового вантажопотоку — т/добу, або умовні піддони — п/добу);

Qн.д — середньодобовий вантажопотік надходження, т/добу, ум.п./добу;

Qв.д— середньодобовий вантажопотік відправлення, т/добу, ум.п./добу;

Qвп — середньодобова внутрішньоскладська вантажопереробка, т/добу, ум.п./добу;

- від середньодобового вантажообігу надходження:

де Qн — річний вантажопотік надходження, т/рік, ум.п./рік;

Тн — кількість днів роботи складу в режимі надходження вантажів;

Киер.н — коефіцієнт нерівномірності надходження (прибуття) вантажів. Значення приймають на рівні 1,2—1,5;

- від середньодобового вантажопотоку відправлення:

де Qв.д — річний вантажопотік відправки, т/рік, ум.п./рік;

Тв — кількість днів роботи складу на відвантаження, т/рік, ум.п./рік;

Киер.в — коефіцієнт нерівномірності відвантаження. Приймають на рівні 1,1—1,2;

- від середньодобової внутрішньоскладської вантажопереробки:

де Кп — коефіцієнт внутрішньоскладських перевалок, що показує кількість закінчених операцій впродовж одного технологічного циклу.

Декілька застережень. Огляд літератури з питання складування засвідчив, що різні автори іноді можуть використовувати власну термінологію. Через це одне й те саме явище може мати декілька назв. Наприклад, у книзі В.І. Сергєєва “Корпоративная логистика”[2] кількість тонн вантажу, що може бути оброблена за добу, — це вантажопереробка. Такий термін походить не від автора, а закріплений у Нормах технологічного проектування складів тарно-штучної продукції, розроблених Комітетом зі співробітництва у галузі матеріально-технологічного забезпечення (Москва, 1978 р.). Водночас у сучасних публікаціях з питання складування подібний показник — обробка тонн вантажу за одиницю часу — має назву “вантажооберт”. Саме таке поняття зустрічаємо у О. Павлової, В. Волгіна, В. Пузанова.

Наголос зроблено невипадково, адже прості на перший погляд формули іноді доволі складно пристосувати до реального бізнесу. Наприклад, як розрахувати вантажооберт, якщо облікова система компанії не підтримує функцію збереження даних щодо габаритів та маси вантажу, а лише його вартісні характеристики. Для цього Віктор Пузанов, один із найдосвідченіших незалежних експерт-консультантів з логістики в Україні, пропонує скористатися даними про вартість постачання у типовому вантажному автомобілі. Таким чином, вантажооберт ((?) буде співвідношенням товарооберту То (грн.) до вартості Сім3 або 1 м2 товару (грн./м3) (ф = То : С). Під товарообертом (То) розуміють обсяг продажів у грошовому вираженні за певний період часу в закупівельних цінах або за собівартістю. Вартість товару (С) визначають логічним шляхом, адже вартість постачання в одному авто відома, ці дані легко знайти в обліковій системі компанії, також відомі габарити автомобіля (фактичний об'єм). Для аналізу вантажооберту В. Пузанов наполягає на доцільності проведення розрахунків за період не менше одного року з кроком в один місяць — щоб визначити середнє та максимальне значення.

Знання про вантажооберт необхідне для розрахунку площ під зберігання, а в разі, коли йдеться про розробку проекту “склад з нуля”, — це основна відправна точка для всіх подальших розрахунків. Саме від цього будуть залежати зонування площ складу, кількість обладнання, кількість механізмів, працівників, рамп.

Отже, для розміщення вантажу необхідно визначитися з площею, де він буде перебувати, та інших допоміжних площ. У випадку, коли більш ніж 80 % вантажів на складах — це тарноштучна продукція, потребу в загальній складській площі можна визначити за формулою