— Що з нею? — підбігла графиня Софія. — Невже її теж отруїли?!
Ян кинувся до Луїзи, підняв на руки і поклав на диван. Гості стовпилися навколо. Ян перевірив пульс і спокійно повідомив:
— Усе гаразд, вона непритомна. Мабуть, сильно злякалася. Зараз отямиться.
— Панове, прошу всіх розступитися, — пролунав голос начальника охорони графа Потоцького полковника Кислицького.
Він швидко підійшов до лежачої графині і почав обмацувати її сукню. За мить Кислицький витягнув з кишені сукні Луїзи невеличку пляшечку. У цей момент графиня опритомніла.
— Як ви смієте! — вигукнула вона.
— Полковник принесе вам найщиріші вибачення, якщо ви скажете, що в цій пляшці, — твердо промовив граф Станіслав.
— Тут… тут… мої ліки, — невпевнено відповіла Луїза.
— У такому разі я змушений викликати поліцію, і нехай вона розбирається із вмістом пляшечки.
— Не потрібно поліцію, — Луїза зло блиснула очима. — Там отрута.
— Стасе, виклич поліцію! — почала вимагати графиня Софія.
— Почекай, Софі, — Станіслав знову звернувся до француженки: — Мадам, у вас є тільки один шанс врятувати своє життя і репутацію — чесно у всьому зізнатись.
— І ви не погубите мене?
— Я не можу вам твердо обіцяти, все залежить від міри вашої провини. Отже, ви вирішили знищити мене?
— Ні! Це зовсім не так. Мене обдурили…
— Давайте по порядку. Наскільки я розумію, ви не є ініціатором убивства. Хто керує вами?
— Я познайомилася з молодим поляком. Ми полюбили одне одного, і він переконав мене, що наше щастя залежить від одного завдання, дорученого йому патріотами Польщі. Він показав мені вирок суду, що засудив вас, графе, до смертної кари.
— Але як ви збиралися з отрутою в кишені себе виправдати?
— Я сподівалася спокійно піти. Коханий запевнив мене, що не бажає вашої смерті, і попросив влити у вино отруту, яка не вб’є вас, а тільки трохи покалічить, причому не відразу, а поступово. Після цього ми повинні були виїхати до Польщі в його маєток і щасливо зажити разом.
— Заждіть, — полковник Кислицький потер лоба. — Виходить, сьогодні ви вдруге намагалися отруїти графа?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двічі графиня та двічі генерал» автора Шарик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16. Гамбург“ на сторінці 10. Приємного читання.