Розділ 16. Гамбург

— Як це романтично! — підтримав свого кузена Ян. — Вино і жінка — прекрасне поєднання.

Ян поглянув на графиню Софію і зрозумів, що дещо переграв. Софії його слова не сподобалися.

А графиня Луїза тим часом відправилася на кухню і незабаром з’явилася з тацею, заставленою келихами з вином. У першу чергу вона підійшла до господаря, графа Станіслава. У графа в правій руці була книжка, і він узяв келих лівою, мало не обливши Луїзу. Графиня Луїза попрямувала до Софії, несподівано спіткнулася і, намагаючись утримати рівновагу, змахнула рукою і зачепила крайній келих. Впавши на підлогу, він розлетівся на друзки.

— Ой, вибачте мене, — видихнула Луїза, і в неї на очах з’явилися сльози.

Усі кинулися заспокоювати Луїзу, слуга взяв у неї тацю.

— А вино справді гідне похвал мсьє Жака, — схвалив вино граф Станіслав, пригубивши з келиха.

Ці слова заспокоїли француженку, вона повернулася до Жака:

— Це ви начаклували, мсьє Жак, попросивши принести ще вина. Тепер мені доведеться виправити свою помилку і вдруге бути спритнішою.

— Ми тільки за, — підтримав граф Потоцький.

Останній тиждень на зустрічах в англійському клубі, який періодично відвідував граф Станіслав, обговорювалися питання взяття Варшави і французькі справи. Станіслав і Ян Потоцькі були змушені приймати співчуття, а також доносити до членів клубу свіжі новини зі столиці Польщі.

Наступна вечеря з вином від Луїзи не змусила себе довго чекати. Цього разу француженка принесла дві пляшки бордо, чим знову потішила мсьє Жака. Луїза вийшла на кухню чаклувати з келихами і незабаром принесла тацю у вітальню. Як і минулого разу, вона спочатку підійшла до графа Станіслава, який у цей момент гладив одну зі своїх собак — грейхаунда на прізвисько Грей, а Луїза тим часом рознесла келихи іншим.

Граф Станіслав підняв келих і виголосив тост:

— За наших друзів!

Раптом пролунало гучне гарчання і гавкіт Грея.

— От бачите, і Грей мене підтримує, — засміявся граф Станіслав.

Коли він підносив келих до рота, грейхаунд стрімким стрибком штовхнув господаря в руку. Келих полетів на підлогу і розбився.

— Грей! — закричав на собаку Станіслав, але не встиг вимовити більше нічого.

Собака лизнув вміст келиха, завалився на бік і забився в конвульсіях.

— Це отрута! — вигукнув Ян.

— О! — скрикнула Луїза і, знепритомнівши, впала на підлогу.