— І що ж вони там говорять — мабуть, усякі фривольні плітки?
— Ну що ви! Я навіть не очікувала, що вас тут так люблять.
— Ви мені лестите, дорога.
— Я не так близька до вашої величності, щоб дозволити собі це.
— З ваших слів стає ясно: двір змушений розхвалювати мене, розраховуючи на мої щедроти. Як вам Петербург?
— Якщо чесно, мені бракує сонячного світла та яскравих фарб, притаманних півдню.
— Ваша щирість робить вам честь. А з нестачею сонця я можу вам допомогти, голубонько, — засміялася Катерина.
Вона зробила знак, і слуга приніс тацю з невеликою коробочкою.
— Хай ці алмазні сережки і підвіски виблискують, як ваше південне сонце.
— Спасибі, ваша величносте, право, я не заслуговую такої уваги з вашого боку.
— Ну що ви, дорога, серед небагатьох привілеїв государів у мене є право обдаровувати. І це не останній подарунок сьогодні. Як доповідав мені князь, ви так чи інакше були присутні при взятті усіх фортець в Україні? Чи не так, князю?
— О так, ваша величносте. Графиня часто виїжджала під стіни фортець, де не всі мої офіцери мали сміливість з’явитися. А що вона написала сераскиру Хотина, напевно, назавжди залишиться загадкою історії.
— От і добре. У нас, жінок, завжди повинні бути свої маленькі таємниці, — підтримала Софію Катерина II. — І що ж князь? Віддячив він вам за сміливість?
— Звичайно, ваша величносте. Григорій Олександрович був дуже щедрий і подарував мені землі в Криму.
— О вже цей Григорій Олександрович! — вигукнула, усміхаючись, цариця. — Подарував недоглянуті землі і ще, напевно, зажадав їх якнайшвидшого освоєння.
— Ну що ви, ваша величносте, там дивовижна природа, лікувальне повітря, тепле море…
— Так, але будь-яку віддачу отримати якщо й можливо, то лише вклавши багато грошей і поту.
— Головне, що це — чудове місце для відпочинку.
— Ну та Бог із ним, — відповіла Катерина. — Я хочу подарувати вам землі прибутковіші прямо зараз. Що ти там підібрав, Платошо?
Катерина поглянула на Зубова, який сьогодні був настільки тихий, що це здивувало навіть його подругу по опочивальні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двічі графиня та двічі генерал» автора Шарик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 14. Від Криму до Петербурга (1789–1791)“ на сторінці 12. Приємного читання.