— Ось як? — спалахнула Потоцька. — А як же вірні дружини?
— Усяка цнотлива жінка коли-небудь обов’язково знайде свого завойовника, вона цнотлива тільки тому, що він ще не з’явився.
— Я згоден із принцем, графине, — підтримав де Ліня граф де Міранда. — Зараз у суспільстві більш шановані пані, які мають коханців.
Міранда уважно поглянув ув очі співрозмовниці і тихо додав:
— Це, звичайно ж, ні в якій мірі не стосується вас, графине.
— Дякую за комплімент, графе.
Жозефіна злегка зашарілась і, вклонившись, оголила і без того напівоголені груди. Франсіско де Міранда із захопленням, анітрохи не соромлячись, спрямував туди свій погляд.
Принц де Лінь, звичайно ж, помітив це й, усміхаючись про себе, відклав карти і повідомив присутнім:
— Я, мабуть, пройдуся трохи, але скоро повернуся, так що не нудьгуйте.
Франсіско і Жозефіна кивком голови погодилися.
— Життя швидкоплинне. Ми не повинні квапити його, а з усіх сил намагатися насолодитися кожним днем, кожною хвилиною, кожною миттю. І не просто насолодитися, а зробити його ще гарнішим, яскравішим, святковішим, — довірливо мовив де Міранда, звертаючись до Жозефіни.
— Життя не може складатися із суцільних свят, — заперечила графиня, — швидко набридає.
— Отож-бо! — вигукнув де Міранда. — Тому необхідно створювати собі штучні труднощі, щоби справжні не застали зненацька.
— Але як створювати собі труднощі в коханні?
— Усе дуже просто. Люди розумні не мають права залишатися дилетантами в коханні. Вони постійно повинні прагнути до досконалості. Це стосується як відносин між подружжям, так і між коханцями. Причому головне в інтимних стосунках — розумом відчути насолоду. Особисто я вже давно не так ціную кінцеву мету любовного акту, як дорогу до неї, — Франсіско в запалі взяв руку Жозефіни і ніжно стиснув кінчики пальців. — Ці ласощі незрівнянні ні з чим!
Графиня не вивільнила свою руку і легенько відповіла на його потиск.
— Я ладний створювати собі штучні перепони, розтягувати задоволення, навіть коли жінка готова стати безроздільно моєю. І мушу зауважити, що найзначнішою вважається перемога над доброчесною жінкою або жінкою, яка себе такою вважає.
Нарешті графиня вивільнила свою руку і здивовано запитала:
— Навіщо ви мені це розповідаєте? До якого типу жінок відносите ви мене у своїй класифікації?
— Графине! Ви дуже вродлива і розумна жінка. Я не можу вам брехати: ви мене дуже хвилюєте, і я хочу добитися більшого, ніж просто вашої прихильності до мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двічі графиня та двічі генерал» автора Шарик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. 1787 рік“ на сторінці 10. Приємного читання.