Розділ «XXVI. Слідами мерця (продовження)»

Амністія для Хакера

Вона замислилася. Клацнувши ще кількома клавішами, Борис вивів на екран картинку.

— Ось це пошуковий сервер. Тобто програма, яка дозволяє розшукати в інтернеті те, що тебе цікавить. Що тебе цікавить? Один мій знайомий каже, що найпопулярніша тема користувачів інтернету — це секс. Хочеш подивитися?

— Секс мене цікавить тільки… — вона мило, трохи сором’язливо і водночас кокетливо посміхнулася, — тільки з одним сексуальним об’єктом…

Сама ж після цього і пирсхнула в долоні.

— Гаразд. Про мене там, сподіваюся, ще нема інформації… — погодився Борис. Тоді що? Косметика. Це ж усіх жінок цікавить.

Запустивши програму, він ввів базове слово «косметика».

— Ти диви — всього чотири тисячі з гаком сайтів. Серед них є й такі, як, припустимо… Ось. Фірма якась продає косметику. Пропонує… Ось тут, бачиш? Місце, де можна вставити своє оголошення. Якби твій Щорс цікавився косметикою і блукав по цих сайтах, то міг би його побачити і прочитати. Розумієш?

— Ні, тут він не лазитиме… — промовила Наталя і відразу ж підхопилася. — А що, як… Ось ти ввів слово «косметика». А якщо поставити «Щорс»? І хай отой сервер шукає!

— Ну… можемо спробувати… — він невпевнено знизав плечима і набрав «Щорс», — але нічого з цього не вийде.

В інтернеті знайшлося вісімнадцять сайтів, у яких зустрічалося таке слово.

— О, ні… — промовив Борис. — Я вже не маю сили. Вісімнадцять сайтів… Тим більше, що його там немає.

Він вивів на екран перший. Це була стаття якогось політолога про становлення державності в Україні. В одному місці, де йшлося про громадянську війну, дійсно згадувалося прізвище червоного командира. Один раз.

— І так буде всюди, — сказав Борис. — Я не буду цього дивитися.

— А що, як… Навчи мене! Ти ж перемикаєш кілька кнопок — і все. Давай я перегляну. Читати я, між іншим, умію!

За кілька хвилин за комп’ютером уже влаштувалася Наталя. Накинувши його куртку, підкотивши довгі рукава, підігнувши під себе ноги, вона поринула в лабіринти віртуального світу.

Салон мобільного зв’язку «Астар» пустував. Двоє молодиків сиділи в кутку за столом, переглядаючи рекламний проспект. У другому кутку на полиці півголосом бубонів телевізор.

— Ану-ану! — підхопився несподівано один з них. — Голосніше! Диви — цей кент знову виступає!

Генерал Панасюк із типовим обличчям ментівського чиновника, очевидно, дивлячись у текст, схований від камери, струшуючи мішками під очима, поступово долав нелегке завдання. Закликаючи громадян сприяти слідству, він переконував їх, що запорука успішної боротьби зі злочинністю — це єдність наших органів та народу. Потім на екрані знову з’явилася фотографія дівчини.

— Нічого тьолка… — перший відкинувся на спинку стільця. — Ще б трохи підфарбувати…

Далі з’явилося відразу два фотороботи, й голос за кадром пояснював, що це одна людина.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Амністія для Хакера» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXVI. Слідами мерця (продовження)“ на сторінці 7. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи