— Заодно покажеш нам і те, як ти вариш зілля і де його тримаєш, — устряв Роман. — Бо я щось не бачу тут ніяких слоїків, ні глечиків, нічого… покажеш?
— Авжеж, — із сарказмом запевнила вона. — Може тобі, раднику, і стриптиз показати?
Вже в передпокої до неї донеслося стурбоване:
— Що? Що показати? Що таке «стриптиз»? Про що вона говорить?
Коридор, який вів до королівської опочивальні, нею, як з’ясувалось, не закінчувався, а, завертаючи трохи ліворуч, вів нагору, до крихітної кімнати, в яку Лану завела та сама дівчина, що приносила вечерю. Ця кімната не мала передпокою, ложе в ній було вузьким, майже келійним, а одне-єдине вікно хоч і давало вдосталь світла та свіжого повітря, все ж було не таким широким, як у покоях короля. Біля ліжка стояв грубо збитий, низький дерев’яний стіл, на ньому глечик із водою і глибока миска. Тут же лежав шмат білого полотна.
— Бажаєте вмитися, пані? — перегинаючись удвоє, спитала дівчина, і Лана, поглянувши на неї, відзначила, які в малої червоні, запалені очі. Учора вона цього не помітила.
— Що з тобою? — не відповідаючи, поцікавилась вона. — Щось болить?
— Я цілком здорова, моя пані, — пробелькотіла та, задкуючи з кімнати і вклоняючись на ходу. Світлана їй не повірила.
— То чому ти ховаєш очі? Поговори зі мною. Дивись на мене і відповідай — що сталося?
— Це все через мене, — очі підвести дівчина так і не наважилась, проте задкувати до дверей припинила. — Це все моя вина.
— Яка вина?
— Я мати Римми.
— Якої Римми? А, так, малої потопельниці, що її врятував король! Але як… тобто скільки тобі років?
— Багато, пані. Сімнадцять.
— Дійсно, стара. І як тебе звуть?
— Зоряна.
— Прекрасне ім’я. І скільки ж років твоїй донечці, Зоряно?
— Чотири.
— О, Небо! То ти народила її в…
— У тринадцять років. Це пізно, я знаю, — руки Зоряни нервово м’яли край фартуха, — та я безприданниця, сирота. Хто б мене взяв? Якби не король… коли я стала покоївкою в замку, він поклав мені хорошу платню, дав посаг… і ось як я віддячила йому, — сердешна, вже не стримуючись, залилась гіркими сльозами. Лані ставало все цікавіше.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Містичний вальс» автора Очкур Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8“ на сторінці 2. Приємного читання.